У роботі досліджено специфіку та складники гносеологічного вчення Ф. Бекона. Подано аналітичне порівняння розуміння сутнісних ознак процесу формування понять. Поновому розглянуто проблему наукового методу Ф. Бекона як методу виведення теоретичних принципів, тобто аксіом, із чуттєвого досвіду. Розкрито зміст трансформації вчення про пізнання та самої класифікації людських пізнань. Особливу увагу в дослідженні приділено методу аналізу та узагальнення емпіричних даних, який Ф. Бекон називав науковою індукцією, адже, на переконання філософа, саме вчення про індукцію має стати «Новим Органоном» наукового дослідження, подолавши схоластичні шаблони. Акцентується на тому, якою повинна бути справжня індукція, крізь призму уявлень про те, якою вона бути не повинна. Ф. Бекон розумів індукцію не як засіб вузькоемпіричного дослідження, на який вона перетворилася в його послідовників, а як метод знаходження фундаментальних теоретичних понять та аксіом природної філософії. Як метод продуктивних відкриттів, індукція повинна працювати за певними правилами, за алгоритмом. Метою Ф. Бекона було створити таку науку, яка би не споглядала, а винаходила й відкривала, створити «другу філософію». Мислитель ставив перед собою особисте завдання зі створення «другої філософії» та нового методу видобування істини, бачив на заваді пізнанню часто такі самі особистісні, індивідуальні чинники у вигляді упереджень.
The work examines the specifics and components of F. Bacon’s epistemological teaching. An analytical comparison of the understanding of the essential features of the concept formation process is presented. The problem of F. Bacon’s scientific method as a method of deriving theoretical principles, i. e. axioms, from sensory experience is considered in a new way. The content of the transformation of the doctrine of cognition and the very classification of human cognitions is revealed. Special attention is paid in the study to the method of analysis and generalization of empirical data, which F. Bacon called scientific induction, because, according to the philosopher, the doctrine of induction itself should become the “New Organon” of scientific research, overcoming scholastic templates.
Emphasis is placed on what true induction should be, through the prism of ideas about what it should not be. F. Bacon understood induction not as a means of narrowly empirical research, which it turned into in his followers, but as a method of finding fundamental theoretical concepts and axioms of natural philosophy. As a method of productive discoveries, induction must work according to certain rules, according to an algorithm. F. Bacon’s goal was to create such a science that would not contemplate, but invent and discover, to create a “second philosophy”. The thinker set before himself the personal task of creating a “second philosophy” and a new method of extracting the truth, he saw the same personal, individual factors in the form of prejudices as an obstacle to knowledge.
