Стаття присвячена питанням комплексного аналізу поняття «праця» крізь призму сучасних філософських досліджень. Актуальність теми зумовлена відсутністю науково-дослідних робіт, які б досліджували в межах філософської теорії онтологічні зв’язки трудових інтересів та потреб індивіда і суспільства. Мета дослідження полягає в ідентифікації аксіологічних аспектів права на працю з позиції поглиблення уявлень про закономірності змін ціннісних орієнтацій під впливом системних факторів трансформації суспільства. Обґрунтовано основні еволюційні елементи розвитку думки мислителів у відношенні аналізу феномену «право на працю». Опрацьовано економічний та соціальний підходи до розуміння вказаного поняття.
Тезисно окреслено ключові характеристики. Запропоновано теорію, яка частково пояснює підвищення наукового інтересу до багатоаспектного вивчення концепту «праця». Досліджено основні марксистські ідеї та розуміння «праці» та наголошено на різноманітності видів трудової діяльності, що відображає потенційну складність цього поняття. Проаналізовано зміст суспільного розподілу праці, співвідношення «людських якостей» і «характеру виконуваної праці». Відображено наслідки від примітивності праці, відсутності суспільної користі та естетичного задоволення, що має наслідком професійне вигорання як психологічний стан. Розкрито потужний аксіологічний зміст праці як ключового елемента ціннісної системи суспільства, що знаходить відображення у соціальній дійсності, матеріальних благах, самовдосконаленні, колективному дусі, самореалізації. Окреслено коло питань, що перебувають у центрі наукових пошуків сучасних філософів. Як перспективи подальших наукових досліджень запропоновано провести комплексний аналіз трактатів представників китайської та індійської філософії з погляду права на працю.
The article is devoted to issues of complex analysis of the concept of “work” through the prism of modern philosophical research. The topicality of the topic is due to the lack of scientific research works that would investigate the ontological connections of labor interests and needs of the individual and society within the limits of philosophical theory. The purpose of the study is to identify the axiological aspects of the right to work from the standpoint of deepening ideas about the patterns of changes in value orientations under the influence of systemic factors of societal transformation. The main evolutionary elements of the development of thinkers’ thoughts in relation to the analysis of the “law to work” phenomenon are substantiated. Economic and social approaches to understanding the specified concept have been developed. The key characteristics are succinctly outlined. A theory is proposed that partially explains the increase in scientific interest in the multifaceted study of the concept of “work”. The main Marxist ideas and understanding of “work” are studied and the diversity of types of labor activity is emphasized, which reflects the potential complexity of this concept. The content of the social division of labor, the relationship between “human qualities” and “the nature of the work performed” was analyzed. The consequences of the primitiveness of work, the lack of social benefit and aesthetic satisfaction, which are reflected in professional burnout as a psychological state, are reflected. The powerful axiological content of work as a key element of the value system of society, which is reflected in social reality, material goods, self-improvement, collective spirit, and self-realization, is revealed. The circle of questions that are at the center of scientific research of modern philosophers is outlined. As prospects for further scientific research, it is proposed to carry out a comprehensive analysis of the treatises of representatives of Chinese and Indian philosophy from the point of view of the right to work.
