Метою статті є спроба здійснити аргументоване і доказове обґрунтування відмінності у класифікації наукового знання на всіх основних етапах його становлення. Як завдання статті постають уточнення визначень наукового знання, які при цьому будуть поступово конкретизуватися і поглиблюватися, однак із самого початку варто зауважити, що у будь-якій своїй формі це завжди впорядковане, доказове і придатне для перевірки, успішно ретрансльоване практично значуще інтерсуб’єктивне знання. Проаналізовано варіанти часу і місця появи науки, що залежать від моделі наукового знання. По-перше, науку ототожнюють із досвідом практичної й пізнавальної діяльності загалом. По-друге, науку розуміють як усвідомлене, цілеспрямоване вивчення природи з чітко вираженою рефлексією про способи підтвердження отриманого знання і про самі критерії пізнавальної діяльності. По-третє, науку визначають як діяльність, що базується на досвіді, спостереженнях і експериментах, а не на авторитеті релігійної або філософської парадигми. По-четверте, науку розуміють як новітнє знання про природу і дійсність, що здатне бути оформленим у математичній моделі явищ, що вивчаються. Ці моделі можна порівнювати з практичним матеріалом, проводити теоретичні побудови за допомогою мисленнєвого експерименту. По-п’яте, науку розглядають як єдність дослідницької діяльності і освіти, завдяки якій відбувається перетворення науки на спеціальність, професію. Підкреслено, що сучасна наука – це суспільно-впливовий феномен, що завдяки системному дослідженню світу і самого себе виявляє тенденції власного виникнення й розвитку, перетинання з іншими культурними формами, напрями свого впливу на суспільство.
The purpose of the article is an attempt to provide an argumentative and evidential justification of the difference in the classification of scientific knowledge at all the main stages of its formation. The tasks of the article is to clarify the definitions of scientific knowledge, which will be gradually specified and deepened, however, from the very beginning it is worth noting that in any form it is always orderly, evidential and verifiable, successfully relayed practically significant intersubjective knowledge. Variants of the date and place of appearance of science, which depend on the model of scientific knowledge, are analyzed. First, science is identified with the experience of practical and cognitive activities in general. Secondly, science is understood as a conscious, purposeful study of nature with a clear reflection on ways to confirm the acquired knowledge and the very criteria of cognitive activity. Third, science is defined as an activity based on experience, observation, and experimentation, rather than on the authority of a religious or philosophical paradigm. Fourth, science is understood as the latest knowledge about nature and reality, capable of producing mathematical models of the phenomena being studied, comparing them with practical material, conducting theoretical constructions using imaginary experiment. Fifth, science is seen as the unity of research and education, through which science is transformed into a specialty, a profession. It is emphasized that modern science is a powerful phenomenon that studies all phenomena of the world, even itself – the tendencies of its own origin and development, intersection with other cultural forms, the impact on the material and spiritual life of society.
