Метою статті є дослідження семіотики театрально-декораційного мистецтва Закарпаття XXІ ст. Аналізуються його естетична функція, розкриваються семіотичні аспекти у виставах закарпатського театру. Актуальність теми дослідження полягає в недостатньому вивченні закарпатського театрально-декораційного мистецтва, висвітленні його значення для розвитку культурологічних процесів у період ХХ–ХХІ ст. Дослідження необхідне для якісного відновлення цілісної картини культурного життя Закарпаття, оскільки воно нині відіграє важливу роль у культурі та мистецтві України. Методологія дослідження зумовлена необхідністю застосування історико-культурного методу та семіотичного аналізу, який представлений як один із ефективних та цікавих способів знайомства з творами театрально-декораційного мистецтва. У статті вперше здійснено спробу розгляду широкого кола культурологічних питань, що стосуються невербальної семіотики театрально-декораційного мистецтва. Докладно розглянуто семіотичні аспекти театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Дослідження театрально-декораційного мистецтва на тлі семіотики розвивається нині все глибше, завдяки чому декораційне мистецтво має можливість стати самостійним видом мистецтва, що потребує глибоких і прискіпливих досліджень. Перспективами подальших досліджень є збір та аналіз семіотики вистав закарпатського театру та розкриття ролі знаків у контексті національної культурної традиції у театрально-декораційному мистецтві краю.
The purpose of the article is the investigation of semiotics of theatrical and decorative art of Transcarpathia in XXI century. Its aesthetic function is analyzed, semiotic aspects are revealed in the performances of the Transcarpathian theater. The relevance of those studies is related to the lack of development of the Transcarpathian theatrical and decorative art, which is significant for the development of cultural processes in the period of the XX–XXI centuries. The following is necessary for a deep understanding of the whole picture of the cultural life of Transcarpathia. The methodology followed by the development of the historical and cultural method and the semiotic analysis of ideas, as one of the effective and cultural ways of getting to know the creations of theatrical and decorative art. In the article, it was first proposed to try to look at a wide range of culturological sources that deal with the non-verbal semiotics of theatrical and decorative art. The semiotic aspects of the theatrical and decorative art of Transcarpathia are analyzed in a report. The legacy of theatrical-decorative art on the aphids of semiotics is developing more and more every day, which is why the decorative art can become an independent type of art, which will require deep and demanding research. Prospects for further research include the selection and analysis of the semiotics of the Transcarpathian theater and the role of signs in the context of national cultural traditions in theatrical and decorative art of the region.
