Катастрофа як об’єкт літературної рефлексії

Abstract

Монографія є спробою колективного осмислення літературних рефлексій з приводу катастрофи як константної складової існування людства та катастрофізму як іманентної риси світовідчуття людини. Як есхатологічні міфи є невід’ємною часткою світового міфологічного репертуару, так тема катастрофи, а разом з нею – катастрофізм світосприйняття – притаманні літературі протягом її історії від античної давнини до сучасності. Відповідно, у монографії думка її учасників звертається до катастрофізму літератури різних літературно-історичних епох, особливу увагу приділяючи посткласичній добі, для художнього світовідчуття якої катастрофізм стає однією зі стрижневих рис.