Концепція молодого героя в українській драматургії кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження «нової» та «новітньої» хвиль української драматургії кін. XX – поч. XXI ст. крізь призму художнього моделювання образів молодих героїв. Уперше запропоновано типологію персонажів, що репрезентують екзистенційні шукання молодого сучасника. Домінантні моделі персонажів досліджуються в їх динаміці, з урахуванням особливостей формування та світоглядно-естетичних модифікацій літературної традиції, у контексті стильового поступу національного письменства. Розкрито зв’язок характерокреаційної специфіки молодої української драматургії з міфологічним і символічним кодом творів. Конкретизовано напрями жанрових пошуків і жанрового синтезу у творчості драматургів молодої генерації. Встановлено співвідношення традицій і новаторства у розбудові образів-пероснажів і – ширше – художнього світу драматургії межі століть; визначено закономірності актуалізації основних орієнтирів художньої пам’яті та шляхи їх модифікації.

В диссертации осуществлено комплексное исследование «новой» и «новейшей» волн украинской драматургии кон. XX – нач. XXI вв. сквозь призму художественного моделирования образов молодых героев. Впервые предложена типология персонажей, репрезентующих экзистенциальные поиски молодого современника. Доминантные модели персонажей исследуются в их динамике, с учетом особенностей формирования и мировоззренческо-эстетических модификаций литературной традиции, в контексте стилевого развития национальной художественной словесности. Прослеживается характер взаимодействия новейших эстетических тенденций (постмодернистский принцип корректирующей иронии, элементы масскульта) с базовыми традициями украинской литературы (кордоцентризм; метафизические мотивы и модель «перевернутого мира», характерные для художественного мышления эпохи Барокко; романтические интенции демиургической функции художника).

The dissertation deals comprehensive study of the «new wave» of Ukrainian drama of the late twentieth and early twenty-first century through the prism of art modeling images of young heoroes. For the first it was proposed here a typology of haracters that represent txistential quest of younger contemporary. The characters are studied in their dynamics, allowing for their formation, in the context of national progress of literature style. It was revealed connectivity specifics of young Ukrainian drama with specified directions of genre searches and synthesis in the works of the young generation playwrights. It was determined the ratio of tradition and innovation in the development of images and characters. It was determined patterns of actualization of the basic guidelines of artistic memory and how to modify them.