Особливості фахової підготовки хореографів (Сontemporary dance)

Abstract

У статті розглянуто основні вектори формування майбутнього фахівця-хореографа, які характеризуються різноаспектністю, адже залежать від особистісних мотивів здобувача освіти, його оточення, соціально-політичної ситуації в країні тощо. Проаналізовано наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, в яких вивчено питання щодо фахової підготовки хореографів у ЗВО, а також способи ефективної організації освітнього процесу. Науковці наголошують на проблемі розвитку професійної майстерності майбутніх хореографів, яку тлумачать як сукупність хореографічних та педагогічних навичок, що суттєво впливають на професійне становлення студентів. Доведено, що формування особистості й творчого потенціалу майбутніх хореографів у системі неперервної освіти залежить від суб’єктної та рефлексивної позицій, саморегульованого розвитку особистості хореографа у різних видах хореографічної діяльності, що збагачується за допомогою суб’єкт-суб’єктної взаємодії та ґрунтується на методологічному, науково-теоретичному і практико-методичному концептах.

The article discusses the primary determinants of a prospective choreographers development, which vary widely because they depend on the students own goals, environment, national sociopolitical climate, etc. The essay reviews academic studies by domestic and international researchers who look at the issues of professional choreographic training in higher education institutions and how to efficiently organize the educational process. The researchers emphasize the challenge of training future choreographers in a set of choreographic and pedagogical abilities that have a substantial impact on students; professional development. It is proved that the formation of the personality and creative potential of future choreographers in the system of continuing education depends on the subjective and reflective positions, self-regulated development of the choreographers personality in various types of choreographic activity, which is enriched through subject-subject interaction and is based on methodological, scientific-theoretical and practical-methodological concepts.