У статті зазначено, що в освітньому процесі на сьогодні важливу роль відіграє формування у здобувачів освіти професійних компетентностей, а не штучне накопичення теоретичних знань, яке не сприятиме розвиткові студентів. Така парадигма сучасної освіти передбачає формування фахівця, який вміє швидко вирішувати проблемні завдання, комунікувати з іншими, адаптуватися до нових умов праці, творчо мислити, а також прагне до самовдосконалення.
Розглянуто різноманітні чинники, що сприяють формуванню відчуття благополуччя та стійкості особистості у сучасному світі. За допомогою танцю людина може відновити свої сили, відчути радість, цілісність і довіру до себе на всіх рівнях (тілесному та психоемоційному).
Зазначено, що музична імпровізація передбачає наявність креативності та самовираження, розвиток музичного мислення, спонтанності та взаємодії. Імпровізація дає можливість студентові виразити свою унікальну особистість через музику. Окрім цього, імпровізація дає змогу вільно проявляти емоції та почуття через звуки, створюючи музичні історії, тощо.
Вивчено особливості методики викладання дисциплін сучасного танцю та мистецтва балетмейстера, а також окреслено навчальні компоненти у їхньому взаємозв’язку, що прияють активізації індивідуальних ресурсів особистості в освітньому процесі для формування у майбутніх танцівників-хореографів професійних виконавських навичок і розвитку їхньої свідомості, хореографічного мислення, яке, зі свого боку, містить нелінійну складову, зважаючи на основні положення синергетики, що застосовуються під час організації освітнього процесу.
Доведено, що, з огляду на сучасність, необхідно знайти форми і методи навчання, які ґрунтуються на нелінійності їхнього усвідомлення та розвитку мислення студентів. Водночас традиційна методична система навчання хореографії та загальна організація освітнього процесу передбачають лінійне накопичення навчальних знань, що забезпечує лінійний розвиток мислення.
The article states that the development of students' professional competencies is now more significant in the educational process than the artificial accumulation of academic knowledge, which does not advance pupils.This paradigm of modern education involves the formation of a specialist who is able to quickly solve problematic tasks, communicate with others, adapt to new working conditions, think creatively, and pursue for self-improvement.
The article considers various factors that contribute to the formation of a sense of well-being and resilience in the modern world. With the help of dance, a person can regain their strength, feel joy, integrity and self-confidence at all levels (physical and psycho-emotional).
It is noted that musical improvisation involves creativity and self-expression, development of musical thinking, spontaneity and interaction. Improvisation enables students to express their unique personality through music. In addition, improvisation allows person to freely express emotions and feelings through sounds, creating musical stories, etc.
The article studies the peculiarities of teaching methods of modern dance and choreographer's art, as well as outlines the educational components in their interconnection, which contribute to the activation of individual resources in the educational process to form future dancers-choreographers’; professional performance skills and develop their consciousness, choreographic thinking, which, in turn, contains a non-linear component, taking into account the main provisions of synergy used in the organisation of the educational process.
It has been established that modernity necessitates the establishment of teaching strategies based on students’; non-linear awareness and intellectual growth. The basic organizational structure of the educational process and the traditional methodological system of teaching choreography both guarantee the linear accumulation of educational knowledge and the linear growth of thought.
