The role of intonation in developing expressive reading skills аnd prosody in elementary grades

Abstract

This article delves into the pivotal role of intonation in instilling expressive reading skills and prosody among students in primary grades. The discourse centers around the integration of intonation in cultivating empathetic engagement, comprehensive understanding, and heightened emotional resonance within children during the pedagogical process of working with literary works. Consequently, imparting the abilities to convey and comprehend diverse nuances of emotions, relationships, and evaluations necessitates instructing children in utilizing facial expressions, pantomime, gestures, and intonation. The article expounds on the methodological framework for implementing recitations of poetry and enacting roles, emphasizing the indispensable significance of intonation. It exemplifies fragments from literary works within the elementary-level "Azerbaijani Language" curriculum, elucidating corresponding guidelines for their proper rendition. Moreover, the article engages in discourse concerning intonation-related endeavors undertaken in grades one through four, underscoring the purposefulness of employing dynamic and interactive methodologies during expressive reading lessons. Role-based reading in the development of expressive reading tools is addressed, along with substantiation through illustrative samples that exemplify heightened intonation. For instance, the utilization of the text "Grandfather’s Story" in the second grade enables observational analysis of intonation through partitioning and guiding students' delivery of respective roles, namely that of the father and nephew. Additionally, the article accentuates the potentiality for words to convey diverse connotations through identical lexemes.

У цій статті розглядається ключова роль інтонації у формуванні навичок виразного читання та просодії серед учнів початкових класів. Дискурс зосереджується навколо інтеграції інтонації у вихованні емпатичного залучення, всебічного розуміння та підвищеного емоційного резонансу в дітей під час педагогічного процесу роботи з літературними творами. Отже, формування здібностей до передачі й розуміння різноманітних відтінків емоцій, стосунків, оцінок вимагає навчання дітей міміці, пантоміміці, жестам, інтонації. У статті викладено методичні основи реалізації декламації віршів та розігрування ролей, наголошено на неодмінному значенні інтонації. У ньому наведено фрагменти з літературних творів у рамках програми початкового рівня «Азербайджанська мова», роз’яснено відповідні вказівки щодо їх правильного перетворення. Крім того, у статті йдеться про інтонаційні заняття з першого по четвертий класи, підкреслюючи доцільність використання динамічних та інтерактивних методологій під час уроків виразного читання. Розглянуто рольове читання у розвитку засобів виразного читання та обґрунтування ілюстративними зразками, які ілюструють підвищену інтонацію. Наприклад, використання тексту «Дідусева історія» у другому класі дає можливість спостережливого аналізу інтонації шляхом розподілу та скерування виконання учнями відповідних ролей, а саме – батька та племінника. Крім того, у статті наголошується на можливості слів передавати різноманітні конотації за допомогою ідентичних лексем. Крім того, викладено технічні аспекти виразного читання, зокрема правильне дихання і видих, точне й зрозуміле вимовляння, розмірений темп, влучне визначення логічних і метричних наголосів, дотримання відповідних інтонаційних моделей у оповідальних, питальних, наказових і окличних реченнях, а також доречність розділових пауз. Зрештою, стаття завершується пропозицією виважених рекомендацій щодо практики виразного читання.