Соціальна раціональність як предмет постнекласичного дискурсу

Abstract

У дисертації досліджено постнекласичний дискурс соціальної раціональності, яку розглянуто у двох зрізах: в динаміці та статиці. Динамічний аспект розвитку соціальної раціональності пов’язується з вивченням особливостей класичної, некласичної та постнекласичної раціональності в історичному розвитку, намагання відтворити логіку розвитку соціальної раціональності відповідно до поставлених в кожну історичну епоху цілей і вироблених для їх досягнення засобів. Статичний аспект соціальної раціональності розглядається як синтез дискурс позицій: соціальної дії, відмови від гранднаративів, аксіологічних пріоритетів, соціосинергетики, соціального управління, комунікативної раціональності. Окреслюючи постнекласичні візії проблеми єдності розуму, детально висвітлюється постнекласичний варіант цього питання в межах тоталлогічного, інтервального, холістичного, монадологічного, психонетичного, габітуального підходів. Обстоюється думка про те, що модусом раціональності в постнекласичну добу є мудрість.

The thesis investigates post-nonclassic discourse of social rationality in two aspects: the dynamic and the static one. The dynamic aspect of the social rationality development is connected with the study of the features of classic, nonclassic and post-nonclassic rationality in historical development, with an attempt to reproduce the logics of social rationality development according to the goals set in every historical era and the aims for their achievement. The static aspect of social rationality is considered as a synthesis of discourse-positions: social action, waivers of grandnarratives, axiological priorities, sociosynergetics, social management, communicational rationality. While defining the postnonclassic visions of the problem of unity of mind, the post-nonclassic variant of this issue within the limits of totallogical, interval, holistic, monadological, psychonetic, habitual approaches is given. It is proven that wisdom is the modus of rationality in a post-nonclassic era.