Особливості надання адміністративних послуг правоохоронними органами в Україні

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей адміністративних послуг, надання яких забезпечується правоохоронними органами. Наголошено на тому, що переосмислення сучасних потреб суспільства обумовило реалізацію ідей «сервісної держави», що полягає в розвитку та вдосконаленні концепції якісного надання адміністративних послуг. Удосконалення системи надання адміністративних послуг є умовою успішного реформування державного управління, яке відтепер повинно орієнтуватися на домінування горизонтальних комунікацій. За ліквідації функціональної монополії держави адміністративні послуги повинні орієнтуватися на споживача, виключаючи участь бюрократичних структур у його відносинах із державою. Встановлено, що правоохоронний «сервіс» адресований фізичним та юридичним особам, які потребують задоволення певних інтересів, пов’язаних з виконанням правоохоронної функції та реалізацією повноважень службовими особа- ми. Виявлено, що розгалуженість та певна складність системи надання адміністративних послуг досі залишаються актуальними проблемами для України. Навіть в умовах швидкого впровадження інновацій та інформаційних технологій, правоохоронні органи, як і інші суб’єкти надання адміністративних послуг, не здатні повноцінно забезпечувати потребу громадян в таких послугах через об’єктивні чинники та недосконалість сервісів адміністрування. Наголошено на тому, що досі залишається відкритим питання щодо абстрактності оцінювання якості надання таких послуг і створення єдиної системи моніторингу за наданням електронних адміністративних послуг правоохоронними органами. Запропоновано задля забезпечення необхідного рівня гарантій для суспільства варто переглянути нормативно-правові акти, які вказують на поєднання в компетенції правоохоронного органу як контрольно-наглядових повноважень, так і функцій з надання адміністративних послуг, оскільки вказані правові норми суперечать загальним цінностям реалізації антикорупційної політики.

The article is devoted to the study of the features of administrative services, the provision of which is provided by law enforcement agencies. It is emphasized that the rethinking of modern needs of society conditioned the realization of the ideas of the "service state", which consists in the development and improvement of the concept of quality provision of administrative services. Improvement of the system of providing administrative services is a condition for successful reform of public administration, which from now on should focus on the dominance of horizontal communications. With the elimination of the state's functional monopoly, administrative services should be consumer-oriented, excluding the participation of bureaucratic structures in its relations with the state. It has been established that the law enforcement "service" is addressed to individuals and legal entities that need to satisfy certain interests related to the performance of law enforcement functions and the exercise of powers by officials. It was found that the branching and certain complexity of the system of providing administrative services still remain urgent problems for Ukraine. Even in the conditions of rapid implementation of innovations and information technologies, law enforcement agencies, like other entities providing administrative services, are unable to fully meet the needs of citizens for such services due to objective factors and imperfection of administration services. It is emphasized that the issue of the abstractness of the assessment of the quality of the provision of such services and the creation of a unified monitoring system for the provision of electronic administrative services by law enforcement agencies is still open. It is suggested that in order to ensure the necessary level of guarantees for society, it is worth revising the legal acts that indicate the combination of control and supervisory powers and functions of providing administrative services within the competence of the law enforcement body, since the specified legal norms contradict the general values of the implementation of anti-corruption policy.