Стаття присвячена результатам дослідження проблеми емоційного інтелекту молодшого школяра, зокрема розвитку одного із його структурних компонентів – когнітивного. Обґрунтована актуальність дослідження емоційного інтелекту як одного із провідних утворень особистості. Підкреслено значення даного феномену у розвитку особистості на різних вікових етапах, розкрито сутність поняття «емоційний інтелект», його трактування вченими, які ввели його в психологічну лексику. На їхню думку, емоційний інтелект є інте-гративним утворенням, яке є здатністю людини усвідомлювати та контролювати власні емоції і почуття, а також інших людей в процесі міжособистісної взаємодії. Як стверджують дослідники даної проблеми, така здатність сприяє емоційному й інтелектуальному зростанню особистості. Висвітлено протилежні погляди вчених на можливість розвитку емоційного інтелекту загалом та на етапі молодшого шкільного віку зокрема. Описана методика експериментального дослідження когнітивного компоненту молодшого школяра та показники його розвитку: розпізнання емоцій, ідентифікація емоцій, розуміння причини, що викликала певну емоцію. Викладено результати експериментального дослідження розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту у дітей молодшого шкільного віку. Когнітивна складова емоційного інтелекту розглядається як здатність людини визначати свої емоції за фізичним станом, переживаннями і думками, уміння визначати емоції інших людей через їх міміку, рухи, поведінку. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив виділити три рівні розвиту когнітивного компоненту емоційного інтелекту молодших школярів: високий, середній, низький, яким дана психологічна характеристика. Встановлено, що дітям цього віку ще складно розуміти свої та чужі емоції, а показники розвитку когнітивного компонента здебільшого мають низький рівень розвитку в учнів першого та другого класів. Певна позитивна динаміка мала місце в учнів третього класу, у яких було встановлено переважання середнього рівня розвитку когнітивного компонента емоційного інтелекту. Названа перспектива подальшого дослідження проблеми розвитку емоційного інтелекту молодшого школяра.
The article is devoted to the results of research into the problem of emotional intelligence of a junior high school student, in particular, the development of one of its structural components – cognitive. The relevance of the study of emotional intelligence as one of the leading personality formations is well-founded. The importance of this phenomenon in personality development at different age stages is emphasized, the essence of the concept of «emotional intelligence» and its interpretation by scientists who introduced it into the psychological vocabulary are revealed. In their opinion, emotional intelligence is an integrative entity, which is the ability of a person to realize and control his own emotions and feelings, as well as those of other people in the process of interpersonal interaction. According to the researchers of this problem, this ability contributes to the emotional and intellectual growth of the individual. The opposite views of scientists on the possibility of developing emotional intelligence in general and at the stage of primary school age in particular are highlighted. The method of experimental research of the cognitive component of a junior high school student and indicators of its development are described: recognition of emotions, identification of emotions, understanding of the reason that caused a certain emotion. The results of an experimental study of the development of the cognitive component of emotional intelligence in children of primary school age are presented. The cognitive component of emotional intelligence is considered as a person’s ability to determine their emotions based on their physical state, experiences and thoughts, the ability to determine the emotions of other people through their facial expressions, movements, and verbal behavior. The analysis of the obtained results of the study made it possible to distinguish three levels of the developed cognitive component of the emotional intelligence of younger schoolchildren: high, medium, low, which are given a psychological characteristic. It was established that it is still difficult for children of this age to understand their own and other people’s emotions, and indicators of the development of the cognitive component mostly have a low level of development in students of the first and second grades. Certain positive dynamics took place in third-grade students, who were found to have a predominance of the average level of development of the cognitive component of emotional intelligence. The prospect of further research into the problem of the development of the emotional intelligence of a junior high school student is named.
