Human identity as freedom statement in the philosophy of child education

Abstract

The purpose of this article is to reveal the specific features of personality-oriented education and to consider how a person, being in dialogue with another person, can declare freedom only by an act of own free will. To achieve the goal set, the authors have used a set of theoretical and empirical methods of analysis, description, comparison, extrapolation, synthesis, hermeneutic methodology, and a method of implication. Cross-sectional studies and case studies have also been used at the intersection of philosophy and psychology. It is emphasized that in the Ukrainian framework of the representation, this problem demonstrates the following – the “old” system of education, formed on the principle of necessity, has demonstrated its ineffective mechanism of action through a system of prohibitions and oppression. The “new” system of education, built on the principle of freedom, relies on its effectiveness, rejecting necessity and eliminating compulsion. However, the methodological error of creating something new by destroying the old and inefficient is becoming more and more evident.

Мета статті - розкрити специфіку особистісно-орієнтованої освіти та розглянути, як людина, перебуваючи в діалозі з іншою людиною, може проголосити свободу лише актом власного волевиявлення. Для досягнення поставленої мети автори використали комплекс теоретичних та емпіричних методів аналізу, опису, порівняння, екстраполяції, синтезу, герменевтичну методологію, а також метод імплікації. На перетині філософії та психології також використовувалися крос-секційні дослідження та кейс-стаді. Підкреслено, що в українських рамках репрезентації ця проблема демонструє наступне - "стара" система освіти, сформована за принципом необхідності, продемонструвала свій неефективний механізм дії через систему заборон і пригнічення. "Нова" система виховання, побудована на принципі свободи, робить ставку на свою ефективність, відкидаючи необхідність і усуваючи примус. Однак методологічна помилковість створення нового шляхом руйнування старого і неефективного стає все більш очевидною.