Національно-мовленнєва особистість: стан дослідження дефініції

Abstract

У статті проаналізовано поняття національно-мовленнєвої особистості. Проблема національно-мовленнєвої особистості в Україні має певною мірою також політичний характер, оскільки саме новому поколінню – сучасним дітям передшкільного віку та школярам – належить майбутнє країни, а зберігати надбання предків, створювати нову національну культуру, національну політику неможливо без досконалого знання рідної української мови, без любові й пошани до неї. Заклади дошкільної та загальної середньої освіти беруть на себе роль педагогів на національних традиціях. Вивчення мовної та мовленнєвої особистостей на перехресті різних галузей наук зумовлює складність і неоднозначність підходів до визначення, структури, критеріїв та способів опису зазначених понять. Проблема мовної / мовленнєвої особистості є комплексною, її вивчають соціологи та філософи, психологи, лінгвісти й педагоги. Українська мова відіграє вагому роль у житті людини, оскільки завдяки їй людина не лише спілкується, а й орієнтується у величезному світі інформації. Мова є важливим фактором соціально-економічного, науково-технічного та загальнокультурного процесу, вона впливає на становлення й розвиток нації, держави, культури, духовності. Відчуження від рідної мови, бездуховність і денаціоналізація не можуть сприяти розвитку нації, а виродження її означає виродження народу, його загибель. У дослідженні ми підтримуємо думку науковців щодо доцільності вживання в дошкільному віці поняття “мовленнєва особистість”, оскільки діти тільки починають оволодівати рідною мовою. Також у статті пропонуємо власне визначення поняття “національно-мовленнєва особистість”. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі психолого-педагогічних особливостей формування національно-мовленнєвої особистості та розробленні педагогічних умов національно-мовленнєвої особистості дітей передшкільного віку.

The article analyzes the concept of national-speech personality. The problem of the National-speech personality in Ukraine has in some ways some political nature as far as the future of the country belongs to the new generation – modern preschoolers and schoolchildren, and it seems impossible to preserve the heritage of ancestors, create a new national culture, national policy without perfect knowledge of the native Ukrainian language, without love and respect for it. Pre-school and general secondary education institutions assume the role of teachers based on national traditions. The study of language and speech personalities at the crossroads of various science branches determines the complication and ambiguousness of approaches to the definition, structure, criteria and methods of describing these concepts. The problem of language / speech personality is multi-pronged, it is a field for sociologists’, philosophers’, psychologists’, linguists’ and teachers’ studying. The Ukrainian language plays an important role in a person’s life, because any individual is able not only to communicate, but also to navigate the vast world of information. The language is an important factor in the socio-economic, scientific, technical and general cultural process and affects the formation and development of the nation, state, culture, spirituality. Alienation from the native language, lack of spirituality and denationalization cannot contribute to the nation development and its degeneration means people degeneration, its death. In our study, we support the opinion of scientists about the expediency of using the “speech personality” concept at a preschool age when children are just about to master their native language. We also offer our own definition of the “national-speech personality” concept. We see prospects for further research in the analysis of psychological and pedagogical features of the formation of national-speech personality and the development of pedagogical conditions of national-speech personality of preschool children.