This article examines the features of the vocal training of music students on the basis of the hedonistic imperative of a person, which orients the educational process towards the development of students’ ability to receive pleasure, joy and enjoyment from
vocal performance and vocal pedagogical activities. The analysis of scientific literature related to vocal education made it possible to state the fact that, despite a wide range of studies in the field of vocal training of music students, problems that consider
the interdependence of professional training with the need-motivational sphere of a modern student, with emotional and sensual palette of his/her personality, with the implementation of his/her hedonistic aspirations remained outside the field of scientific
views. The main contradictions in solving this problem at the present stage of vocal training development are revealed: the general strategy of social institutions regarding the creation of favorable conditions for meeting the needs of the individual in his/ her highest need field – satisfaction with the measure of self-realization in the socio-cultural space and the lack of educational hedonistically directed technologies for preparing music students for professional activity; the social order of society in highly qualified specialists in the field of musical and aesthetic education, in which vocal training is, and the weak orientation of the educational process to develop students’ persistent interests, desires and goals regarding the activation of cognitive and creative performance for the sake of the success in vocal training; high hedonistic potential of vocal performance and the inadequacy
of both theoretical development of the ways of its implementation and practical implementation in the educational process. The purpose of this article is to substantiate ideas, in the context of the hedonistic imperative of a person, which can become
the theoretical basis for improving the vocal training of music students at universities. The main methods used in the study are historical, analytical, heuristic, and empirical. It is concluded that the hedonistic foundations of vocal training of students with
a complex of holism ideas, axeologism and euthyme actualize the category of emotional and sensory experiences of the student’s personality and allow them to improve their educational process.
У статті розглядаються гедоністичні концепти вокальної підготовки майбутнього вчителя музики, які представлені як система положень, практичне втілення яких спрямовує освітній процес на розвиток у студентів здатності до отримання задоволення, радості та насолоди від вокально-виконавської та вокально-педагогічної діяльності. Аналіз наукової літератури, пов’язаної з вокальною освітою, дозволив констатувати той факт, що, незважаючи на широкий спектр досліджень у сфері вокальної підготовки студентів-музикантів, поза полем наукових поглядів залишилися проблеми наближення процесу професійного навчання до потребово-мотиваційної сфери сучасного студента, до емоційно-чуттєвої палітри його особистісної сутності, для здійснення його гедоністичних устремлінь. Виявлено основні протиріччя вирішення цієї проблеми на сучасному етапі розвитку вокального навчання: між актуальними запитами освіти щодо широкомасштабної дослідницької роботи у галузі педагогічних наук та обмеженою концептуально-теоретичною обґрунтованістю наукових засад відповідно до гуманістично-гедоністичної педагогічної ідеології; загальною стратегією соціальних інститутів щодо створення сприятливих умов для задоволення запитів особистості у її найвищому потребовому полі – задоволеності мірою самореалізації у соціокультурному просторі та нестачею освітніх гедоністично спрямованих технологій підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності; соціальним замовленням суспільства у висококваліфікованих фахівцях у сфері музично-естетичного виховання та недостатньою орієнтацією освітнього процесу на вироблення у студентів стійких інтересів, бажань та цілей щодо активізації пізнавальної та творчої активності задля успішності вокальної підготовки; високим гедоністичним потенціалом вокально-виконавської діяльності та недостатністю як теоретичної розробки шляхів його реалізації, так і практичного
втілення в освітній процес. Метою представленої роботи є обґрунтування ідей у контексті гедоністичної парадигми професійної музично-педагогічної освіти, які можуть стати теоретичною основою вдосконалення вокальної підготовки вчителя музики у системі вищої музично-педагогічної освіти. Основними методами, використаними у дослідженні, є історичний, аналітичний, евристичний, емпіричний. Робиться висновок про те, що гедоністичні концепти вокальної підготовки
майбутніх учителів музики з комплексом ідей холізму, аксеологізму та еутимності актуалізують категорію емоційно-чуттєвих переживань особистості студента та дозволяють удосконалювати освітній процес майбутніх учителів музики.
