Вивчення стану сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі професійної підготовки

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі – вивченню стану сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі їхньої професійної підготовки. Доведено необхідність медіанавчання майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки. Наведено результати констатувального етапу експерименту, до якого було залучено 42 викладачі й 384 студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, з яких було сформовано контрольну (186 осіб) та експериментальну (198 осіб) групи. На основі узагальнення наукових джерел розроблено критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі їхньої професійної підготовки. Так, показниками когнітивного критерію визначено: уявлення, що забезпечують усвідомлення себе самодостатньою, відповідальною особистістю, активним суб’єктом медіаосвіти; знання можливостей, етики, етикету і принципів взаємодії в медіапросторі; медіа компетентність.До показників емоційно-ціннісного критерію належать: інтерес до медіаінформації; налаштованість на дотримання медіакультури щодо інших членів суспільства знань, бажання здійснювати педагогічну діяльність із використанням медіазасобів. Показниками поведінкового критерію є: уміння працювати з медіаінформацією, навички аналізу та критичного мислення, здатність контролювати та блокувати негативні медіавпливи, досвід використання медіатехнологій, уміння спілкуватися та відповідати за свої дії і вчинки в медіапросторі, здатність до самовдосконалення. Для виконання завдань констатувального експерименту використовувався комплекс діагностувальних методів (анкетування, опитування, інтерв’ювання, дискусія, незакінчене речення, проблемні ситуації, творчі завдання, незалежні характеристики, ранжування, експертна оцінка, педагогічне спостереження, ділова гра, вивчення документів освітньої діяльності ЗВО), що сприяли об’єктивному й неупередженому вивченню проблеми. У процесі дослідження було виявлено рівні сформованості медіаграмотності майбутніх учителів суспільних предметів у процесі професійної підготовки – високий, середній, низький

посвящена актуальной проблеме – изучению состояния сформированности медиаграмотности у будущих учителей общественных предметов в процессе их профессиональной подготовки. Доказана необходимость медиаобучения будущего учителя в процессе его профессиональной подготовки. Приведены результаты констатирующего этапа эксперимента, в котором приняли участие 42 преподавателя и 384 студента Национального педагогического университета имени М. П. Драгоманова, Нежинского государственного университета имени Н. Гоголя, Сумского государственного педагогического университета имени А. С. Макаренко, из которых была сформирована контрольная (186 человек) и экспериментальная (198 человек) группы. На основе обобщения научных источников разработаны критерии (когнитивный, эмоционально-ценностный, поведенческий) и показатели сформированности медиаграмотности будущих учителей общественных предметов в процессе их профессиональной подготовки. Так, показателями когнитивного критерия определены: представления, обеспечивающие осознание себя как самодостаточной, ответственной личности, активного субъекта медиаобразования; знание возможностей, этики, этикета и принципов взаимодействия в медиапространстве; медиакомпетентность. К показателям эмоционально-ценностного критерия относятся: интерес к медиаинформации; настроенность на соблюдение медиакультуры по отношению к другим членам общества знаний, желание осуществлять педагогическую деятельность с использованием медиасредств. Показателями поведенческого критерия являются: умение работать с медиаинформацией, навыки анализа и критического мышления, способность контролировать и блокировать негативные медиавлияния, опыт использования медиатехнологий, умение общаться и отвечать за свои действия и поступки в медиапространстве, способность к самосовершенствованию. Для выполнения задач констатирующего эксперимента использовался комплекс диагностических методов (анкетирование, опрос, интервьюирование, дискуссия, незаконченное предложение, проблемные ситуации, творческие задачи, независимые характеристики, ранжирование, экспертная оценка, педагогическое наблюдение, деловая игра, изучение документов образовательной деятельности ЗВО), которые способствовали объективному и беспристрастному изучению проблемы. В процессе исследования были выявлены уровни сформированности медиаграмотности у будущих учителей общественных предметов в процессе их профессиональной подготовки – высокий, средний, низкий.

The article is devoted to an actual problem - the study of the state of formation of media literacy in future teachers of social subjects in the process of their professional training. The necessity of media education of the future teacher in the process of his professional training is proved. The results of the ascertaining stage of the experiment, in which 42 teachers and 384 students of National Pedagogical Drahomanov University, Nizhyn Mykola Gogol State University, Sumy State A.S.Makarenko Pedagogical University, of which the control (186 people) and experimental (198 people) groups were formed. Based on the generalization of scientific sources, criteria (cognitive, emotionalvalue, behavioral) and indicators of the formation of media literacy of future teachers of social subjects in the process of their professional training have been developed. Thus, the indicators of the cognitive criterion define: representations that provide awareness of oneself as a selfsufficient, responsible person, an active subject of media education; knowledge of opportunities, ethics, etiquette and principles of interaction in the media space; media competence. The indicators of the emotional-value criterion include: interest in media information; disposition to observe media culture in relation to other members of the knowledge society, the desire to carry out pedagogical activities using media. The indicators of the behavioral criterion are: the ability to work with media information, the skills of analysis and critical thinking, the ability to control and block negative media influences, the experience of using media technologies, the ability to communicate and be responsible for one's actions and deeds in the media space, the ability to selfimprove. To fulfill the tasks of the ascertaining experiment, a set of diagnostic methods was used (questionnaire, survey, interviewing, discussion, unfinished sentence, problem situations, creative tasks, independent characteristics, ranking, peer review, pedagogical observation, business game, study of documents of the educational activities of the University), which contributed to objective and impartial study of the problem. In the course of the study, the levels of media literacy formation in future teachers of social subjects in the process of their professional training were revealed - high, medium, low.