Ethnocultural trends in the development of design education in Ukraine european integration process

Abstract

The article reveals one of the problems of training future designers – understanding the globalization of the world and at the same time mastering the national culture, culture of ethnic design in research and project activities and its application, based on domestic and foreign ethnoculture and experience in this field. The global systemic crisis of spirituality has shown the need to change the world cultural order, revealed the shortcomings of the modern cultural system, and the need to develop alternatives to world spiritual development. That is why the discussion of the problems of realization of the goals of cultural development in the conditions of post-globalism is an extremely important and urgent task. For Ukraine, this problem and the time for national thinking are long overdue. Traditional Ukrainian art culture includes fine music, theater, poetry, dance and others widely and comprehensively reveals the spiritual aspects of life and ideals of the people. All these arts complement each other and develop based on the heritage of cultural traditions. The synergy of collective folk art of Ukrainians is revealed in the achievements of spiritual culture and traditions of the people, involving the sphere of pedagogical and scientific knowledge, ethical beliefs, aesthetic views, ritual aspects and others. Expedient and well-founded use of ethno-artistic traditions to identify countries, goods and services in the world, the preservation of national cultures remains a topical issue. Ethnodesign of modern graphics has inexhaustible potential and a source of inspiration for modern graphic artists and artists, cultivates ethno-aesthetic feelings in young people, and develops creative imagination, diligence, and love for nature of the native land of the younger generation, including students in higher education.

У статті розкривається одна з проблем навчання майбутніх дизайнерів – розуміння глобалізації світу і разом з тим освоєння національної культури, культури етнодизайну у науково-дослідницькій діяльності та проєктній діяльності та її застосування, спираючись на вітчизняну і зарубіжну етнокультуру і досвід у цій сфері. Глобальна системна криза духовності продемонструвала необхідність зміни світового культурного порядку, виявила недоліки сучасної культурної системи, необхідність вироблення альтернатив світовому духовному розвитку. Тому обговорення проблем реалізації цілей культурного розвитку в умовах постглобалізму є надзвичайно важливим і актуальним завданням. Для України ця проблема і час національного осмислення давно назріли. Традиційна українська художня культура, котра включає у себе образотворче, музичне, театральне, поетичне, танцювальне мистецтво та ін. широко і всебічно розкриває духовні аспекти життя та ідеалів народу. Усі ці види мистецтва взаємодоповнюються й розвиваються на основі спадковості культурних традицій. Синергія колективної народної творчості українців розкривається в здобутках духовної культури та традицій народу, задіюючи при цьому і сферу педагогічних і наукових знань, етичних переконань, естетичних поглядів, смаків, звичаєво-обрядові аспекти та ін. Актуальним питанням залишається доцільне та обґрунтоване використання етномистецьких традицій для ідентифікації країн, товарів і послуг у світовому просторі, збереження національних культур. Етнодизайн має невичерпний потенціал і є джерелом натхнення для сучасних графіків і художників, виховує у молоді етно-естетичні почуття, розвиває творчу уяву, працьовитість, любов до природи рідного краю молодого покоління, в тому числі й учнівської молоді, у вищих навчальних закладах.