У статті на основі аналізу науково-теоретичних даних і результатів попереднього психолого-педагогічного вивчення розроблено й апробовано спеціальну методику формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, яку було реалізовано у взаємозв’язку уроків і позакласної роботи.
Подана методика включає комунікативний і професійно-орієнтований напрями, реалізовані за допомогою наступних компонентів: операційно-змістового, особистісно-регуляторного, мотиваційно-емоційного, поведінкового.
Аналіз результатів формувального експерименту показав, що після впровадження спеціальної методики значно зросли показники в експериментальній групі. Найбільш високу динаміку визначено за поведінковим, мотиваційно-емоційним та особистісно-регуляторним компонентами (показники: застосування набутих компетенцій у поведінці; вміння оцінювати та регулювати власну поведінку; сформованість соціальної рефлексії; сформованість емпатійних тенденцій у поведінці. Найнижчу динаміку відзначено за операційно-змістовим компонентом (показники: соціальна обізнаність; прогнозування, планування та досягнення результату; здатність до аналізу соціальних ситуацій), що пов’язано з особливостями пізнавальної діяльності цієї нозології дітей. Водночас, їх результати є достатніми для формування соціальної компетентності у них. Це вказує на дієвість розробленої нами методики. У контрольній групі підлітків з інтелектуальними порушеннями значущих змін у показниках сформованості соціальної компетентності після формувального етапу не виявлено.
Based on the analysis of scientific and theoretical data and the results of a previous psychological and pedagogical study, a special method of forming the social competence of adolescents with intellectual disabilities was developed and tested, which was implemented in the context of lessons and extracurricular work.
The presented methodology includes communicative and professionally oriented directions, implemented with the help of the following components: operational and substantive, personal-regulatory, motivational-emotional, behavioral.
The effectiveness of the formation of social competence of adolescents with intellectual disabilities is ensured by the following psychological and pedagogical conditions: a) creation of an educational space: «lesson – extracurricular work (corrective-developmental and educational classes) – social environment»; b) integration of psychological and pedagogical support into the social conditions of tasks; c) taking into account the peculiarities of the course of adolescence and the level of intellectual impairment of students regarding the formation of their level of social competence; d) relying on the strengths of the social behavior of teenagers.
The analysis of the results of the formative experiment showed that after the implementation of the special technique, the indicators in the experimental group increased significantly. The highest dynamics was determined by the behavioral, motivational-emotional and personal-regulatory components (indicators: application of acquired competences in behavior; the ability to evaluate and regulate one's own behavior; the formation of social reflection; the formation of empathic tendencies in behavior. The lowest dynamics was noted by the operational-content component ( indicators: social awareness; forecasting, planning and achieving results; the ability to analyze social situations), which is related to the peculiarities of the cognitive activity of this nosology of children. At the same time, their results are sufficient for the formation of social competence in them. This indicates the effectiveness of our developed methods. In the control group of adolescents with intellectual disabilities, no significant changes in indicators of the formation of social competence were found after the formative stage.
