У статті розглянуто загальні закономірності освітнього процесу, спільні та відмінні підходи науковців до визначення принципів навчання, а також дидактичні засади удосконалення культури мовлення студентів. Окрім загальних закономірностей детально проаналізовано часткові закономірності, а саме: дидактичні, гносеологічні, психологічні, кібернетичні, соціологічні, організаційні; подано рекомендації для викладачів та вчителів щодо підвищення ефективності правильності мовлення. Зазначено, що складовою частиною основних закономірностей навчання є психологічні. Подано матеріал який дозволяє зробити висновок, що в основі принципів навчання лежать закони та закономірності дидактичного процесу: закономірність мети навчання, закономірність змісту навчання, закономірність якості навчання, закономірність методів навчання, закономірність управління навчання, закономірність стимулювання навчання. Основні вимоги кожного принципу навчання віддзеркалюються в правилах дидактичної діяльності. У статті поняття дидактичні правила трактується як конкретні вказівки педагогові про те, як слід діяти у стандартних навчальних ситуаціях. Зазначається, що правила, з одного боку, випливають із принципів навчання, а з іншого є узагальненням багатовікового досвіду навчальної діяльності. У статті деталізовано інформацію про те, що незнання принципів не скасовує їх існування та дії і робить дидактичний процес не науковим, суперечливим, непослідовним, несистемним, й, відповідно, неефективним. Власне, тим і пояснюється наявність багатьох недоліків в організації та проведенні цього процесу в певних освітньо-виховних системах. Зазначено, що у сучасній дидактиці є кілька варіантів класифікації принципів навчання. У різних авторів вони відрізняються, перш за все, кількістю. Досвід сучасної дидактичної діяльності свідчить, що цей перелік має залишатися відкритим. Ті зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, в системі освіти світи інших країн, в різних галузях соціально-гуманітарних наук (психології, соціології, політології, фізіології), в загальній педагогіці сприяють подальшому розвиткові загальної дидактики та її вдосконаленню.
The article considers the general laws of the educational process, common and different approaches of scientists to determine the principles of teaching, as well as didactic principles of improving the culture of speech of students. In addition to the general patterns, partial patterns are analyzed in detail, namely: didactic, epistemological, psychological, cybernetic, sociological, organizational; recommendations are given for teachers to increase the effectiveness of correct speech. It is noted that an integral part of the basic patterns of learning are psychological. The material is presented which allows to conclude that the principles of teaching are based on the laws and patterns of the didactic process: regularity of the purpose of teaching, regularity of learning content, regularity of teaching quality, regularity of teaching methods, regularity of teaching management, regularity of learning stimulation. The basic requirements of each principle of teaching are reflected in the rules of didactic activity. In the article, the concept of didactic rules is interpreted as specific instructions to the teacher on how to act in standard learning situations. It is noted that the rules, on the one hand, follow from the principles of teaching, and on the other hand are a generalization of centuries of experience in educational activities. The article details the information that ignorance of the principles does not cancel their existence and action and makes the didactic process unscientific, contradictory, inconsistent, unsystematic, and, accordingly, ineffective. Actually, this explains the presence of many shortcomings in the organization and conduct of this process in certain educational systems. In modern didactics, there are several options for classifying the principles of teaching. At different authors they differ, first of all, in quantity. The experience of modern didactic activity shows that this list should remain open. The changes that are taking place in our society, in the education system of other countries, in various fields of social sciences and humanities (psychology, sociology, political science, physiology), in general pedagogy contribute to the further development of general didactics and its improvement.
