Психологічна школа права як підґрунтя діяльнісного підходу правознавства

Abstract

Актуальність дослідження обумовлюється значимістю залучення до правознавства нових поло жень, що дозволять сприймати правові явища і процеси без надмірного формалізму та з макси мальною ефективністю, зокрема, через положення теорії діяльності.Метою дослідження є висвітлення окремих положень психологічного типу розуміння права у взаємозв’язку з діяльнісним підходом, що дозволяє з’ясувати можливий аспект царини права, який може бути пізнаний саме за допомогою положень теорії діяльності.Наголошується, що і на сьогодні положення психологічної школи права не втратили актуаль ність і певною мірою є складовою сучасного сприйняття правових явищ. Вітчизняна правнича наука приділяє значну увагу психологічним аспектам правових явищ. Терміни «правосвідомість», «правова культура», «правовий менталітет» є складовою багатьох наукових розробок. Вказується на відсутність робіт, у яких діяльнісний підхід порівнюється з іншими підходами розуміння права, у тому числі й з психологічною школою права. Аналізуються випадки використання психологічною школою права гносеологічного інструмен тарію діяльнісного підходу. Хоча сприйняття права як психічного явища дещо відмежовує теорію діяльності та психологічну школу права, якщо розглядати першу через призму взаємодії з іншими типами розуміння права. Використання положень і висновків теорії діяльності психологічною школою права проявляється через сприйняття діяльності як засобу гносеології права.Психологічний тип розуміння права та теорія діяльності, на відміну від нормативістської школи права, бачать право не в офіційних текстах, а в умовах життєдіяльності суспільства, в соціальних процесах Наголошується, що теорія діяльності стала частиною наукового дискурсу саме в межах психологічної науки. Як складова психології, діяльнісний підхід набув концептуального характе ру та став засобом пізнання поведінки людини через урахування внутрішніх і зовнішніх чинників, а також виходячи з того, що діяльність є формою буття людини Резюмується, що важливими засобом пізнання права може бути теорія діяльності. Доволі чіткі зв’язки теорія діяльності має з психологічною школою права, зокрема, через акцентування уваги на суб’єктивних характеристиках людської діяльності. Обидві теорії значну увагу приділяють моти вації людської діяльності.

The topicality of the study is determined by the importance of introduction to jurisprudence of new provisions, allowing us to perceive legal phenomena and processes without excessive formalism and with maximum efficiency, in particular through the activity based theory’s provisions.The purpose of the study is to cover certain provisions of the psychological type of law understanding in relation to the activity based approach, which allows to clarify a possible aspect of the field of law that can be known precisely with the help of the activity based theory provisions.It is emphasized that even today the psychological school of law provisions have not lost their urgency and to some extent are a component of the legal phenomena modern perception. Domestic jurisprudence pays considerable attention to the legal phenomena psychological aspects. The terms “legal awareness”, “legal culture”, “legal mentality” are a component of a number of scientific developments.It is pointed out the absence of papers in which the activity based approach is compared with other law understanding approaches, including the psychological school of law.Cases of use of the epistemological toolkit of the activity based approach by the psychological school of law are analyzed. Although the perception of law as a mental phenomenon somewhat separates the activity based theory and the psychological school of law, if we consider the former through the prism of interaction with other types of understanding of law. The use of the provisions and conclusions of the activity based theory by the psychological school of law is manifested through the perception of activity as a means of epistemology of law.The psychological type of understanding of law and the activity based theory, in contrast to the normativist school of law, consider law not in official texts, but in the conditions of life in society, in social processes.It is emphasized that the activity based theory has become part of the scientific discourse within the psychological science framework. As a component of psychology, the activity based approach acquired a conceptual character and became a means of learning about human behavior by taking into account internal and external factors, as well as based on the fact that activity is a form of human existence It is summarized that the activity based theory can be an important means of law cognition. Activity based theory has quite clear connections with the psychological school of law, in particular, by means of the emphasis on subjective characteristics of human activity. Both theories pay considerable attention to the human activity’s motivation.