Формування хорознавчого тезауруса майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорової підготовки

Abstract

Диригентсько-хорова освіта у вищих педагогічних навчальних закладах вчителів музичного мистецтва спрямована на підготовку їх до здійснення естетичного виховання і музичного розвитку дітей засобами вокально-хорового співу. У статті розглянуто зміст і шляхи збагачення навчального процесу для формування хорознавчого тезауруса майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі диригентсько-хорової підготовки, проаналізовані його зміст, обґрунтовано необхідність ввести спецкурси з хорової літератури і методикою роботи з дитячим хором. Застосовано теоретичні методи дослідження – аналізу, систематизації та узагальнення матеріалів з педагогіки, психології, мистецтвознавства для актуалізації проблеми і пошуку шляхів її вирішення. Запропоновані конкретні шляхи вдосконалення диригентсько-хорової підготовки вчителів музичного мистецтва для формування у них хорознавчого тезауруса. Для цього студентам важливо освоїти спецкурс з історії українського вокально-хорової музики, в тому числі написаної для дітей. Його вивчення створить для цього історико-теоретичну основу. Не менш важливим є і оволодіння методикою роботи з дитячими вокально-хоровими колективами. Для цього необхідно ввести спецкурс з методики роботи з дитячим хором. Таким чином, на результативність формування хорознавчого тезауруса в процесі диригентсько-хорової підготовки суттєво впливають хорознавчі дисципліни. Завданням вищих навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва, є сприяння збагаченню змісту освіти шляхом відповідного планування й організації навчального процесу та підготовки його методичного забезпечення. Педагогічними умовами для втілення професійно-педагогічних здатностей вчителя музичного мистецтва є володіння психолого-педагогічними знаннями, історією і теорією вокально-хорового виконавства, методикою організації вокально-хорової роботи з дітьми.

Дирижерско-хоровое образование в высших педагогических учебных заведениях направлено на подготовку учителей музыкального искусства к осуществлению эстетического воспитания и музыкального развития детей средствами вокально-хорового пения. В статье рассмотрены содержание и пути обогащения учебного процесса для формирования хороведческого тезауруса будущих учителей музыкального искусства в процессе дирижерско-хоровой подготовки, проанализированы его содержание, обоснована необходимость ввести спецкурсы по хоровой литературе и методике работы с детским хором. Методология исследования предполагает применение теоретических методов – анализа, систематизации и обобщения материалов по педагогике, психологии, искусствоведению для актуализации проблемы и поиска путей ее решения. Научная новизна состоит в том, что предложены конкретные пути совершенствования дирижерско-хоровой подготовки учителей музыкального искусства для формирования у них хороведческого тезауруса. Для этого студентам важно освоить спецкурс по истории украинского вокально-хоровой музыки, в том числе написанной для детей. Его изучение создаст для этого историко-теоретическую основу. Не менее важным является и овладение методикой работы с детскими вокально-хоровыми коллективами. Для этого необходимо ввести спецкурс по методике работы с детским хором. Таким образом, на результативность формирования хороведческого тезауруса в процессе дирижерско-хоровой подготовки существенно влияют хороведческие дисциплины. Задачей высших учебных заведений, в которых осуществляется подготовка будущих учителей музыкального искусства, является содействие обогащению содержания образования путем соответствующего планирования и организации учебного процесса и подготовки его методического обеспечения. Педагогическими условиями для воплощения профессионально-педагогических способностей учителя музыкального искусства является владение психолого-педагогическими знаниями, историей и теорией вокально-хорового исполнительства, методикой организации вокально-хоровой работы с детьми.

Conducting and choral education in higher pedagogical educational institutions of music teachers is aimed at preparing them for the implementation of aesthetic education and musical development of children by means of vocal and choral singing. The content and ways of enriching the educational process for the formation of a choral thesaurus of future music teachers in the process of conducting and choral training are considered, its content is analyzed, the need to introduce special courses in choral literature and methods of working with a children’s choir is substantiated. The research methodology involves the use of theoretical methods – analysis, systematization and generalization of materials on pedagogy, psychology, art history to actualize the problem and find ways to solve it. The scientific novelty lies in the fact that specific ways of improving the conductor-choral training of music teachers for the formation of a choral thesaurus in them are proposed. For this, it is important for students to master a special course on the history of Ukrainian vocal and choral music, including that written for children. Its study will create a historical and theoretical basis for this. No less important is mastering the method of working with children’s vocal and choral groups. For this it is necessary to introduce a special course on the method of working with a children’s choir. Thus, the effectiveness of the formation of a choral thesaurus in the process of conducting and choral training is significantly influenced by choral disciplines. This requires appropriate planning and organization of the educational process, preparation of its methodological support. The task of higher education institutions, which train future teachers of music, is to promote the enrichment of the content of education through appropriate planning and organization of the educational process and the preparation of its methodological support. Pedagogical conditions for the embodiment of professional and pedagogical abilities of a music teacher is the possession of psychological and pedagogical knowledge, history and theory of vocal and choral performance, methods of organizing vocal and choral work with children.