Моніторинг діяльності парапрофесіоналів у соціальній роботі: із досвіду діяльності громадських радників

Abstract

У статті окреслено підходи до моніторингу діяльності парапрофесіоналів у практиці соціальної роботи на прикладі закордонного та українського досвіду. Висвітлені альтернативні варіанти здійснення моніторингу роботи парапрофесійних соціальних працівників: на базі соціальної служби, у межах включення в інтрадисциплінарну команду, а також у форматі індивідуальної діяльності парапрофесіоналів у громаді. Розглянуто практичні питання реалізації моніторингових процедур у парапрофесійній спільноті громадських радників в Україні, які індивідуально працюють у малих громадах та в закритих групах. Складність моніторингу діяльності цієї спільноти полягає в тому, що функції громадських радників як парапрофесіоналів є новими для практики соціальної роботи в українських реаліях, адже кожен у цій спільноті працює у власному форматі. Тому, зокрема, розкрито суть обмежень чинних процедур моніторингу діяльності спільноти громадських радників та здійснено аналіз цих обмежень. Серед підходів до моніторингу діяльності парапрофесіоналів можна виокремити формалізований та функціональний підходи. Перший використовується у випадках, якщо парапрофесіонали включені в діяльність організації, другий – якщо працюють в громаді самостійно. Досвід спільноти українських громадських радників, моніторинг яких спершу базувався на функціональному підході, продемонстрував ряд обмежень функціонального підходу, а зокрема: низький відсоток участі представників парапрофесійної спільноти у моніторингу, односторонність форми зворотного зв’язку, орієнтованість на контроль без урахування потреб людей, які працюють безоплатно, в мотивації. Досвід свідчить про потребу в переорієнтації функціонального підходу до моніторингу громадських радників на супервізію та підтримку.

В данной статье обозначены подходы к мониторингу деятельности парапрофессионалов в практике социальной работы на примере международного и украинского опыта. Статья освещает альтернативные варианты мониторинга работы парапрофессиональных социальных работников: на базе социальной службы, в рамках работы в интрадисциплинарной команде, в формате индивидуальной деятельности парапрофессионалов в общинах. Рассмотрены практические вопросы реализации мониторинговых процедур в парапрофессиональном сообществе украинских общественных советников, которые индивидуально работают в небольших общинах и в закрытых группах. Сложность мониторинга деятельности этого сообщества заключается в том, что функции общественных советников являются новыми для практики социальной работы в украинских реалиях, поскольку каждый в этом сообществе работает в своем формате. В контексте этой сложности мониторинга, проведен анализ ограничений существующих процедур мониторинга деятельности сообщества общественных советников. Среди подходов к мониторингу деятельности парапрофессионалов можно выделить формализованный и функциональный подход. Первый используется в случаях, когда парапрофессионалы включены в деятельность организации, второй – если работают в обществе самостоятельно. Опыт сообщества украинских общественных советников, мониторинг которых сначала базировался на функциональном подходе, продемонстрировал ряд ограничений функционального подхода, в частности: низкий процент участия представителей парапрофессионального сообщества в мониторинге, односторонность формы обратной связи, ориентированность на контроль без учета потребностей людей, которые работают бесплатно, в мотивации. Опыт свидетельствует о необходимости переориентации функционального подхода к мониторингу общественных советников на супервизию и поддержку.

This article outlines approaches to paraprofessional’s activities monitoring in the field of social work on the example of international and Ukrainian experience. The article highlights alternative options for paraprofessional social worker’s monitoring: monitoring activities on the basis of social services, on the basis of an intradisciplinary team, monitoring of paraprofessional’s individual activities in communities. Practical issues of implementing monitoring procedures in the paraprofessional network of Ukrainian community advisers who individually work in small communities and in closed groups are considered in this paper. The complexity of monitoring the activities of this network is in the fact that the functions of community advisers are new to the practice of Ukrainian social work, since everyone in this network works in its own format. In the context of this monitoring complexity, the analysis was made on the limitations of existing monitoring procedures of the network of community advisers. Among the approaches to monitoring the activities of paraprofessionals can be distinguished formalized and functional approaches. The first is used in cases where paraprofessionals are involved in the activities of the organization, the second – if they work in the community independently. The experience of the community of Ukrainian public advisers, whose monitoring was initially based on a functional approach, demonstrated a number of limitations of the functional approach, including: low percentage of paraprofessional community participation in monitoring, one-sided feedback, focus on control without taking into account the needs of people, in motivation. Experience shows the need to reorient the functional approach to monitoring public councilors to supervision and support.