Творчість у політиці: межа доцільності

Abstract

Стаття присвячена осмисленню ролі творчості у сучасній політиці. Визначається зміст поняття творчості, його зв'язок з іншими поняттями. На основі порівняння змісту понять «інноваційність» та «творчість» робиться припущення, що останнє позначає пошуковий процес, має багато вимірів і форм прояву, базується на інтуїції, уяві, мисленні, знаннях та може бути основою інноваційних ідей і розвитку. Інновація є реалізацією творчих ідей і може бути продуктом творчого мислення. Досліджується питання творчості у політиці через призму соціологічного поняття креативного класу. Визначаються риси та цінності представників цього класу, які можуть впливати на політичну участь та діяльність. Вказується на протилежність оцінок науковців щодо ролі цього класу у розвитку сучасного суспільства. Окреслюється методологічна основа осмислення творчості у політиці, зокрема використання індексів креативності і інноваційності, зазначається потреба у їхній деталізації з метою використання для вивчення країн, які переживають стан транзиту чи знаходяться на етапі реформування економіки, затвердження демократичних цінностей тощо. Розглядається проблема поєднання системи і інновацій в умовах демократичного розвитку через призму суспільного запиту на позасистемну політику та політиків. Обгрунтовується, що поверховість розуміння творчості призводить до посилення негативних аспектів цього поняття – браку відповідальності за свою діяльність, а на державному рівні – за майбутнє держави. Розвиток позитивної творчості обумовлюють освіта, свобода думки, стратегічне мислення, громадянська активність тощо. Серед перспектив подальших наукових досліджень вказується на аналіз окремих кейсів як негативних, так і позитивних форм та різноманітності форм творчості у політичній сфері.

The article is devoted to understanding the role of creativity in modern politics. The content of the concept of creativity, its connection with other concepts is determined. Based on a comparison of the content of the concepts of "innovation" and "creativity", it is assumed that the latter denotes a search process, has many dimensions and forms of manifestation, is based on intuition, imagination, thinking, knowledge, and can serve as the basis for innovative ideas and development. Innovation is the realization of creative ideas and can be the product of creative thinking. The question of creativity in politics is studied through the prism of the sociological concept of the creative class. The features and values of representatives of this class, which can influence political participation and activity, are determined. The opposite of scientists' assessments of the role of this class in the development of modern society is pointed out. The methodological basis for understanding creativity in politics, in particular, the use of creativity and innovation indices, is shown, the need for their detailing is indicated in order to be used to study countries that are experiencing a state of transit or are at the stage of economic reform, the establishment of democratic values, etc. The problem of combining the system and innovations in the conditions of democratic development is considered through the prism of public demand for non-systemic politics and politics. It is substantiated that the superficial understanding of creativity leads to an increase in the negative aspects of this concept - the lack of responsibility for one's activities, and at the state level - for the future of the state. The development of positive creativity leads to education, freedom of thought, strategic thinking, civic engagement, and so on. Among the prospects for further scientific research, there is an analysis of individual cases of both negative and positive forms and the diversity of forms of creativity in the political sphere.