Термін «гібридна війна» став об'єктом розлогого аналізу із боку широкого кола
теоретиків, посадових осіб, політологів і соціальних філософів після того, як Російська Федерація анексувала Крим у березні 2014 року. Ця тема перестала бути предметом вивчення лише із боку військових стратегів і стала предметом широкого соціального дискурсу. Підкреслюється, що масштабність і нищівний характер гібридної війни здатні істотно змінити політичну карту світу. Не достатньо визначеним залишається питання політичної сутності цієї війни, що актуалізує її дослідження політичною наукою. Проведено аналіз існуючої наукової літератури з проблем гібридної війни. Розкрито різні підходи до її розуміння. Показано, що за всієї частоти вживання поняття «гібридна війна» відсутнє загальноприйняте трактування його сенсу. Зроблено спробу перенести дискусію щодо гібридної війни у ширший аналітичний та історичний контекст, узагальнити її концепції та пов'язані із нею стратегічні пріоритети. Конкретним фокусом дискусії є сучасний підхід до гібридної війни в контексті військової агресії російської федерації по відношенню до України. Наведено історичні приклади ведення гібридної війни. Визначено особливості гібридної війни, її відмінність від інших конфліктів, що в цілому призводить до зміни поняття «парадигма війни». Доведено що концепція гібридних воєн передбачає гнучке поєднання та реалізацію комплексу впливів різного типу: дипломатичних, економічних, інформаційних, військових тощо. Окреслено можливі напрями подальшого дослідження феномену гібридної війни політично наукою. Зазначено, що в політичній науці заслуговує на подальший аналіз дослідження механізмів нейтралізації негативного впливу зовнішніх втручань за рахунок зміцнення громадянського суспільства, захисту національних цінностей та інтересів як
факторів внутрішньої мобілізації для протистояння гібридним війнам.
The term "hybrid war" has been the subject of extensive analysis by a wide range of
theorists, officials, political scientists and social philosophers since the Russian Federation
annexed Crimea in March 2014. This topic ceased to be the subject of study only by military strategists and became the subject of broad social discourse. It is emphasized that the scale and devastating nature of hybrid warfare can significantly change the political map of the world. The question of the political essence of this war remains insufficiently defined, which actualizes its study by political science. The analysis of the existing scientific literature on the problems of hybrid warfare is carried out. Different approaches to its understanding are revealed. It is shown that for all the frequency of use of the concept of "hybrid war" there is no common interpretation of its meaning. An attempt has been made to transfer the discussion on hybrid warfare to a broader
analytical and historical context, to generalize its concepts and related strategic priorities. A specific focus of the discussion is the modern approach to hybrid warfare in the context of the Russian Federation's military aggression against Ukraine. Historical examples of hybrid warfare are given. The peculiarities of hybrid warfare, its difference from other conflicts, which in general leads to a change in the concept of "paradigm of war" are identified. It is proved that the concept of hybrid wars provides for a flexible combination and implementation of a set of influences of different types: diplomatic, economic, information, military, etc. Possible directions of further research of the phenomenon of hybrid war by political science are outlined. It is noted that in political science it is worth further analysis of the study of mechanisms to neutralize the negative impact of external interventions by strengthening civil society, protection of national values and interests as factors of internal mobilization to combat hybrid wars.
