Heuristic dialogue technique in the formation of inquiry activity skills of primary school pupils

Abstract

To teach a younger pupil to ask questions, that is, to be able to ask questions correctly, means to help him develop faster mentally, improve thinking, speech, and communication. That is why the original heuristic dialogue technigue of teaching children to ask cognitive questions to themselves, the teacher, and their friends was applied. In this research based on the analysis of psychological and pedagogical works, educational dialogue is considered as an integral component of personally oriented heuristic learning, as dialogic co-creation, pedagogical interaction of teacher – pupil, pupil – teacher, pupil – pupil, in the process of which there is an informational exchange of meaningful positions of subjects, pupils’ inquiry activity is initiated. Pedagogical humanism, tolerance, openness of the teacher, reliance on the positive qualities of the pupil, emphasizing his successes and achievements, rather than mistakes and shortcomings, became an important characteristic of the educational dialogue technique, trying to clarify the expressed position with the help of a series of questions, reasoning of other pupils. Educational technique was created on the basis of theoretical concepts of personally oriented heuristic learning as a system primarily aimed at the development of pupils’ cognitive and creative abilities, at the self-realization of their creative potential. First of all, it reflects the essential parameters of heuristic ideas and procedural characteristics. At the same time, the proposed technique of dialogic interaction in teaching schoolchildren to produce their own cognitive questions makes significant additions and corrections to the system of heuristic learning. At the first stage, children were taught the ability to choose questions from a ready-made set of interrogative sentences, which were compiled by the teacher and given to each pupil. The questions mainly required reproductive and reproductive-reconstructive cognitive activity, but already at this stage elements of search-constructive actions were expected. The second stage provided for the organization of pupils’ independent preparation of questions for various types of texts, and also required the formation of asking questions that should reflect the creative vision of the object. The third stage completed the main program of teaching primary school pupils the ability to ask questions and included the creation of business and artistic texts by pupils with the help of the teacher based on the prepared questions. The applied diagnostic tool displays the main quality indicators available for measurement and evaluation of questions and descriptive and explanatory texts created with their help.

Навчити молодшого школяра запитальної діяльності, тобто вмінь правильно ставити запитання, означає допомогти йому прискорено розвиватися психічно, вдосконалювати мислення, мовлення, спілкування. Тому й застосовано оригінальну евристичну діалогову технологію навчання дітей ставити пізнавальні запитання собі, вчителю, товаришам. У здійсненому дослідженні на основі аналізу психологічних і педагогічних праць навчальний діалог розглядається як невід’ємний складник особистісно зорієнтованого евристичного навчання, як діалогічна співтворчість, педагогічна взаємодія вчителя – учня, учня – вчителя, учня – учня, у процесі якої відбувається інформаційний обмін смисловими позиціями суб’єктів, ініціюється запитальна діяльність учнів. Важливою характеристикою технології навчального діалогу став педагогічний гуманізм, толерантність, відкритість учителя, опора на позитивні якості учня, підкреслення його успіхів і досягнень, а не помилок і недоліків. намагання уточнити висловлену позицію за допомогою серії запитань, міркувань інших учнів. Навчальна технологія створювалась на базі теоретичних концепцій особистісно зорієнтованого евристичного навчання як системи, насамперед спрямованої на розвиток пізнавально-творчих умінь учнів, на самореалізацію їхнього творчого потенціалу. Насамперед, вона відображає сутнісні параметри евристичних ідей і процесуальних характеристик. Разом з тим, запропонована технологія діалогової взаємодії у навчанні школярів продукувати власні пізнавальні запитання вносить суттєві доповнення й корективи в систему евристичного навчання. На першій стадії здійснювалось навчання дітей умінням вибирати запитання з готового набору запитальних речень, що були складені вчителем і надані кожному учню. Запитання в основному вимагали репродуктивної і репродуктивно-реконструктивної пізнавальної діяльності, проте вже на цій стадії передбачались елементи дій пошуково-конструктивного характеру. Друга стадія передбачала організацію самостійного складання школярами запитань до різних видів текстів, а також вимагала формування ставити запитання, які мають відбивати творче бачення об’єкту. Третя стадія завершувала основну програму навчання молодших школярів умінь ставити запитання і включала створення учнями за допомогою вчителя (а потім і без неї) ділових і художніх текстів за підготовленими запитаннями. Застосований діагностичний інструментарій відображає основні доступні для вимірювання й оцінки індикатори якості запитань і створених за їх допомогою описових і пояснювальних текстів.