Textological aspects of the text structure studying in translation theory

Abstract

The article presents a theoretical analysis of traditional and new approaches for studying the text from the standpoint of linguistic theory. The author considers the linguistic theory of translation in communicative and textological aspects. Text linguistics, as a part of linguistics, does not still have a clearly defined subject of study as it has become divided into narrower areas: text grammar, text syntax, text theory, speech communication theory. Despite this fact it allows to study and characterize the text in terms of content and structure. When analyzing the text, different approaches are used. However, if we consider texts created in different languages as a product of translation activities, the most perspective approach is the approach to the text analysis as a phenomenological fact. At the same time, the author offers to examine the original text as the source language and speech material for creating a target text, i.e. it is necessary to begin the analysis of the source text not with individual elements (words, phrases, super-phrasal units), but with the whole text. Thus, the target text should take into account some general characteristics of the discourse. Understanding of the text is also based on the awareness of its integrity. In addition to integrity, an important aspect of the text in its analysis is subtext, presupposition, cohesion and completeness. These main features of the text (cohesion, integrity and completeness) are the main text characteristics that should be included not only in the analysis of the source text when creating a new target text. Furthermore, they are the most important ones for the implementation of intercultural communication in the form of translation. The author concludes that the characteristics of the text integrity are mainly a basis for its understanding as a semantic unity. It is integrity that mostly influences the creating of a target text, which is equivalent to the source one.

У статті представлено теоретичний аналіз традиційних і нових підходів вивчення тексту з позиції лінгвістичної теорії. Лінгвістична теорія перекладу розглядається автором у комунікативному та текстологічному аспектах. Незважаючи на те, що лінгвістика тексту (як частина мовознавства) все ще не має чітко позначеного предмета дослідження, оскільки вона почала розділятися на більш вузькі напрямки: граматику тексту, синтаксис тексту, теорію тексту, теорію мовної комунікації; вона дозволяє вивчити та оцінити текст у змістовному та структурному аспектах. При аналізі тексту використовуються різні підходи, але якщо розглядати тексти, які створені різними мовами, як продукт перекладознавчої діяльності, найбільш перспективним є підхід до аналізу тексту як до феноменологічного явища. Автор пропонує розглядати текст-оригінал як вихідний мовний і мовленнєвий матеріал до створення тексту-перекладу, тобто необхідно розпочинати аналіз тексту-оригіналу не з окремих елементів – слів, фраз, надфразових єдностей, а з цілого тексту. Таким чином, переклад має враховувати деякі загальні характеристики дискурсу. Розуміння тексту має будуватися на усвідомленні цілісності. Крім цілісності важливим аспектом тексту при його аналізі є підтекст, пресупозиція, зв’язність та завершеність. Ці головні ознаки тексту – зв’язність, цілісність та завершеність – є провідними тестовими характеристиками, які мають бути включені не тільки до аналізу тексту-оригіналу під час створення нового тексту- перекладу. Саме ці особливості тексту є найважливішими для реалізації міжкультурної комунікації при перекладі. Авторка робить висновок, що ознаки цілісності тексту – це, передусім, опора щодо його розуміння як смислового цілого. Саме цілісність найбільшою мірою впливає на створення еквівалентного оригіналу тексту-перекладу.