Стаття присвячена висвітленню особливостей діагностичного етапу формування художньо-оцінювальних умінь майбутніх учителів музики в умовах факультетів мистецтв педагогічних університетів. Акцентовано увагу на пріоритетних напрямках освіти в ракурсі розвитку ресурсів інтелекту майбутніх фахівців. Представлено власний погляд автора на досліджувану проблему в цілісному баченні перспектив розвитку мистецької освіти України та Китаю. Обгрунтовано позицію автора про те, що для формування самостійності творчої індивідуальності майбутніх учителів музики необхідно освоєння ними оцінювальних алгоритмів навчання, які сприяють виконанню функцій контролю для продуктивного перетворення начальної мистецької дійсності. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації з наукової проблеми, наведені обґрунтовані висновки. Сформульовано мету статті, яка полягає у висвітлення особливостей проведення діагностичного етапу дослідно-експериментальної роботи з визначення та надання характеристик рівнів сформованості художньо-оцінювальних умінь майбутніх учителів музики. У статті зафіксовано, що, наявність художньо-оцінювальних умінь ідентифікується з компетентнісною моделлю фахівця мистецько-педагогічної галузі, яка забезпечується комплексом фахових знань, умінь і навичок. Автором доведено, що формуванню оцінювальної позиції майбутніх учителів музики до вокально-хорової роботи у процесі фахової підготовки сприяє ґрунтовний базис засвоєних інтегрованих знань з профілюючих дисциплін, а також, комплекс диригентсько-хорових навичок та умінь. Представлено критеріальний апарат дослідження відповідно компонентів, які окреслюють та визначають основні параметри діагностики рівнів сформованості художньо-оцінювальних умінь в майбутніх учителів музики. Наведено методи дослідження, які були застосовані для опрацювання отриманих даних. Оприлюднено результати отриманих даних, описано рівні сформованості художньо-оцінювальних умінь в студентів. Наведені подальші перспективні напрямки досліджень з даної наукової проблематики.
Статья посвящена освещению особенностей диагностического этапа формирования художественно-оценочных умений будущих учителей музыки в условиях факультетов искусств педагогических университетов. Акцентировано внимание на приоритетных направлениях образования в ракурсе развития ресурсов интеллекта будущих специалистов. Представлен собственный взгляд автора на исследуемую проблему в целостном видении перспектив развития художественного образования Украины и Китая. Обоснованно позицию автора о том, что для формирования самостоятельной творческой индивидуальности будущих учителей музыки необходимо освоение ими оценочных алгоритмов обучения, которые способствуют выполнению функций контроля для продуктивного преобразования художественной действительности. В статье проанализировано последние исследования и публикации по научной проблеме, приведено обоснованные выводы. Сформулированная цель статьи заключается в освещение особенностей проведения диагностического этапа опытно-экспериментальной работы по определению и предоставлению характеристик уровнем сформированности художественно-оценочных умений будущих учителей музыки. В статье зафиксировано, что наличие художественно-оценочных умений идентифицируется с компетентностной моделью специалиста художественно-педагогической области, которая обеспечивается комплексом профессиональных знаний, умений и навыков. Автором доказано, что формированию оценочной позиции будущих учителей музыки в вокально-хоровой работе в процессе профессиональной подготовки способствует основательный базис усвоенных интегрированных знаний по профилирующим дисциплинам, а также комплекс дирижерско-хоровых навыков и умений. Представлен критериальный аппарат исследования, соответственно компонентов, определяющих основные параметры диагностики уровней сформированности художественно-оценочных умений у будущих учителей музыки. Приведены методы исследования, которые были применены для обработки полученных данных. Обнародованы результаты полученных данных, описаны уровни сформированности художественно-оценочных умений студентов. Представлены перспективные направления исследований по данной научной проблематике.
The article is devoted to highlighting the features of the diagnostic stage of the formation of artistically-evaluating skills of future music teachers in the faculties of arts of pedagogical universities. Emphasis of is placed on the priority areas of education in the perspective of the development of intelligence resources of future professionals. The author's own view on the researched problem in the holistic vision of prospects of development of art education of Ukraine and China is presented. The position of the author is substantiated that for formation of independence of creative individuality of future teachers of music it is necessary for them to master estimating algorithms of training which promote performance of control functions for productive transformation of art reality. The article analyzes the latest research and publications on the scientific problem, provides sound conclusions. The purpose of the article is formulated, which is to highlight the features of the diagnostic stage of research and experimental work to determine and provide characteristics of the levels of formation of artistically-evaluating skills of future music teachers. The article notes that the presence of artistically-evaluating skills is identified with the competency model of a specialist in the art and pedagogical field, which is provided by a set of professional knowledge, skills and abilities. The author proves that the formation of the evaluative position of future music teachers to vocal and choral work in the process of professional training contributes to a thorough basis of integrated knowledge of the relevant disciplines, as well as a set of conducting and choral skills and abilities. The criterion apparatus of research according to the components which outline and define the basic parameters of diagnostics of levels of formation of artistically-evaluating skills in future music teachers is presented. The research methods that were used to process the obtained data are given. The results of the obtained data are published, the levels of formation of artistically-evaluating skills in students are described. Further perspective directions of researches on the given scientific problems are resulted.
