Розглянуто історичний досвід релігійної освіти як умови духовно-релігійного виховання української молоді. Проаналізовано традиції духовно-релігійного виховання української молоді та визначено шляхи реалізації позитивного історичного досвіду. Показано, що традиційними у духовно-релігійному вихованні молоді є: формування світогляду на основі системи загальнолюдських та духовно-релігійних цінностей; виконання функції залучення до національної культури, духовного розвитку особистості й суспільства; виваженість освітньої політики та побудова толерантних стосунків; створення шкіл при релігійних громадах та підтримка діяльності просвітницьких молодіжних товариств; підвищення авторитету церкви та залучення священників до педагогічної діяльності; взаємодія родини, школи, церкви та громадськості; збереження ідей та традицій народної педагогіки.
Рассмотрен исторический опыт религиозного образования как условия духовно-религиозного воспитания украинской молодежи. Проанализированы традиции духовно-религиозного воспитания украинской молодежи и определены пути реализации позитивного исторического опыта. Показано, что традиционными в духовно-религиозном воспитании молодежи является: формирование мировоззрения на основе системы общечеловеческих и духовно-религиозных ценностей; выполнение функции привлечения к национальной культуре, духовному развитию личности и общества; взвешенность образовательной политики и построение толерантных отношений; создание школ при религиозных общинах и поддержка деятельности просветительских молодежных обществ; повышение авторитета церкви и привлечения священников к педагогической деятельности; взаимодействие семьи, школы, церкви и общественности; сохранение идей и традиций народной педагогики.
The historical experience of religious education as a condition of spiritual and religious education of Ukrainian youth is considered. The views of scholars on the problems of religious education and spiritual and religious education are highlighted. The traditions of spiritual and religious education of Ukrainian youth are analyzed. It is shown that traditional in the spiritual and religious education of young people are: the formation of worldview based on a system of universal and spiritual and religious values; performing the function of involvement in the national culture, spiritual development of the individual and society; balanced educational policy and building tolerant relations; creation of schools at religious communities and support of activity of educational youth societies; increasing the authority of the church and involving priests in pedagogical activities; interaction of family, school, church and community; preservation of ideas and traditions of folk pedagogy. The ways of realization of positive historical experience are defined: allocation of three equal-legal components of the purpose of spiritual and religious education of youth: individual, social and religious; implementation of the model of religious education of cultural and educational type aimed at studying religion as a component of universal culture; study of religious disciplines as a mandatory component of humanitarian training, including future teachers.