Потенціал наукової освіти у розвитку активного громадянства: аксіологічний вимір

Abstract

Вдалося продемонструвати низку методологічних ускладнень для аналізу досліджуваної проблеми: транзит від національної концепції громадянства до глобального громадянства із відповідними змінами у аксіологічному вимірі, ревізія статусу науки та комунікативної парадигми “наука – суспільство” тощо. Було продемонстровано, що наукова освіта може виступати дієвим освітнім засобом розвитку ціннісного базису активного громадянства через залучення учнів (студентів) до розв’язання науково- соціальних проблем. Було показано, що активне громадянство через наукову освіту утверджується шляхом формування ціннісного базису, в центрі якого перебувають цінності критичного та раціонального мислення, демократії як практики наукового середовища, розвинені навички аргументації та етико-моральної рефлексії щодо проблем розвитку глобальної цивілізації тощо.

We’ve demonstrated a number of methodological complications for the analysis of the studied problem: transit from the national concept of citizenship to global citizenship with corresponding changes in the axiological dimension, revision of science status and communicative paradigm “science - society” and so on. It has been demonstrated that science education can be an effective educational tool for developing the value base of active citizenship through the involvement of pupils (students) in solving socioscientific issues. It was shown that active citizenship through science education is established by forming a value base centered on critical and rational thinking, democracy as a practice of the scientific environment, developed skills of argumentation, ethical and moral reflection on global civilization, etc.