Стаття присвячена правому врегулюванню порядку надання податковими органами інформа-
ції про платників податків для третіх осіб, отриманої в результаті діяльності цих органів. Дослі-
джено порядок переходу податкових органів на електронний документообіг. Електронні відомос-
ті про платника податків використовуються як доказова база як під час розгляду кримінальних
і адміністративних справ, так і під час здійснення податкових процедур, пов’язаних із встановлен-
ням та узгодженням податкових зобов’язань. Розглядається питання допустимості застосування
інформаційних баз даних про платників податків як доказової бази в адміністративних процедурах
та судових процесах. Вказується на неприпустимість використання податковими органами дина-
мічної інформації про платника податків із сайтів, що періодично оновлюються, без додаткового
підтвердження цих відомостей. Пропонується конкретизувати перелік відомостей про платників
податків (сумлінних), які заборонено розповсюджувати без їхньої згоди, – відомостей, що є конфі-
денційними для інших осіб і не є відкритою інформацією. Досліджено визначені законодавством види
«таємниць» у різних сферах публічної діяльності, суть яких полягає в нерозголошенні відомостей,
отриманих посадовими особами під час здійснення їхньої професійної діяльності. Обґрунтовується
необхідність внесення змін до Податкового кодексу України у частині визначення терміна «податко-
ва таємниця»; покладення обов’язку зберігати податкову таємницю на податкові органи (замість
визначеного сьогодні права платників податків на нерозголошення інформації про них); виключення
з переліку конфіденційної податкової інформації тієї, що є відкритою для третіх осіб. Враховуючи
значний суспільний інтерес та суспільну значущість інформації про осіб, які завдають збитки фінан-
совій безпеці держави, пропонується до суспільно необхідної інформації віднести інформацію про
платників податків та бенефіціарів (політичних, державних діячів), які своїми активними проти-
правними діями перешкоджають надходженню публічних коштів у вигляді податків та зборів.
The article is devoted to the legal regulation of the procedure for providing tax authorities with
information on taxpayers for third parties, obtained as a result of the activities of these authorities. The
procedure for the transition of tax authorities to electronic document management has been studied.
Electronic information about the taxpayer is used as evidence in criminal and administrative cases, as
well as in the implementation of tax procedures related to the establishment and approval of tax liabilities.
The question of the admissibility of the use of information databases on taxpayers as an evidence base in
administrative procedures and litigation is considered. It is pointed out that it is inadmissible for the tax
authorities to use dynamic information about the taxpayer from sites that are periodically updated without
additional confirmation of this information. It is proposed to specify the list of information about taxpayers
(honest), which is prohibited to distribute without their consent – information that is confidential to others
and is not public information. The types of «secrets» defined by the legislation in various spheres of public
activity which essence consists in non-disclosure of the information received by officials at implementation
of their professional activity are investigated. The necessity of making changes to the Tax Code of Ukraine
in terms of defining the term «tax secrecy» is substantiated; imposing an obligation to maintain tax secrecy on tax authorities (instead of the currently defined right of taxpayers not to disclose information
about them); exclusion from the list of confidential tax information that is open to third parties. Given
the significant public interest and public importance of information about persons who cause damage to
the financial security of the state, it is proposed to include in the socially necessary information information
about taxpayers and beneficiaries (politicians, statesmen) who by their active illegal actions hinder public
funds in the form of taxes and meeting.
