У статті автор розглядає міжнародні стандарти запобігання криміналізації неповно-
літніх. Особлива увага приділяється профілактиці ювенальної кримінально протиправної
діяльності. Розділяючи думку щодо ширшого залучення громадськості щодо запобігання юве-
нальній злочинності та ефективної реалізації інституту громадського вихователя, автор
наполягає на тому, що не треба нівелювати значенням запобіжної діяльності правоохорон-
них органів, які також повинні спрямовувати здійснення своїх повноважень на превенцію
ювенальної злочинності. Підтримується позиція вчених щодо того, що запобігання злочин-
ності, а особливо запобігання ювенальній злочинності має бути складовою частиною загаль-
нодержавних програм щодо суспільного розвитку в різних сферах життя. Водночас для фор-
мування та реалізації таких програм необхідні достатні фінансові ресурси, яких у нашій
країні бракує. Через відсутність достатнього обсягу матеріального забезпечення немож-
ливо ефективно здійснювати заходи запобігання злочинності серед дітей шляхом реалізації
відповідних загальнодержавних програм. Зазначається, що ювенальні суди та ювенальні суд-
ді під час здійснення правосуддя покликані враховувати фізіологічні, психологічні особливос-
ті дітей, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень. Таке особливе
відношення до дітей сприятиме виправленню та перевихованню підлітків та подальшому
запобіганню ювенальній злочинності в державі. Підсумовується, що міжнародно-правовими
стандартами запобігання ювенальній злочинності є: позитивна соціалізація дітей; профі-
лактика ювенальної злочинності, створення системи ювенального правосуддя (правосуддя
дружнього до дитини).
In the article the author considers the international standards of prevention of criminalization of minors.
Particular attention is paid to the prevention of juvenile criminal activity. Sharing the view on wider public
involvement in the prevention of juvenile delinquency and the effective implementation of the institution
of public educator, the author insists that the importance of preventive activities of law enforcement
agencies, which should also direct their powers to prevent juvenile delinquency. The position of scientists
is supported that the prevention of crime, and especially the prevention of juvenile crime should be part
of national programs for social development in various spheres of life. At the same time, the formation
and implementation of such programs requires sufficient financial resources, which are lacking in our
country. Due to the lack of sufficient material support, it is impossible to effectively implement measures
to prevent crime among children through the implementation of appropriate national programs. It is noted
that juvenile courts and juvenile judges in the administration of justice are designed to take into account
the physiological, psychological characteristics of children who are prosecuted for offenses. Such a special
treatment of children will contribute to the correction and re-education of adolescents and the further
prevention of juvenile delinquency in the state. It is concluded that the international legal standards
for the prevention of juvenile delinquency are: positive socialization of children; prevention of juvenile
delinquency, creation of a juvenile justice system (child-friendly justice).
