Статтю присвячено генезису принципу забезпечення найкращих інтересів дитини як основній
правовій категорії, що застосовується у сфері прав дитини. Проаналізовано норми міжнародно-
го права у сфері захисту найкращих інтересів дитини. Зокрема, норми Конвенції про права дити-
ни та Факультативних протоколів до неї, Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного
викрадення дітей 1980 року, Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міжнарод-
ного усиновлення 1993 року; Конвенції про юрисдикцію, застосовне право, визнання, виконання
та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року
й низку інших. Виокремлено тенденції становлення принципу забезпечення найкращих інтересів
дитини.
Доведено, що вперше визначення «принцип правового забезпечення найкращих інтересів дити-
ни» вжито в Конвенції про права дитини 1989 року, проте більше двадцяти років в міжнародному
та національному законодавстві відсутнє визначення поняття «принципу правового забезпечення
найкращих інтересів дитини». Зроблено висновок, що така прогалина в законодавстві призводить до
правової невизначеності під час розгляду справ за участю дітей державними та судовими органами.
Визначено, що поняття «найкращі інтереси дитини» є ширшим, ніж поняття «права та свобо-
ди дитини». Запропоновано внести зміни до Закону України «Про охорону дитинства» та ввести
поняття «принципу правого забезпечення найкращих інтересів дитини», а саме доповнити стат-
тю 1 Закону України «Про охорону дитинства» абзацом 22 такого змісту: «принцип забезпечення
найкращих інтересів дитини – це відображені у міжнародних договорах та закріплені в національ-
ному законодавстві основоположні засади та керівні ідеї, спрямовані на гармонійний розвиток
дитини, забезпечення її потреб та інтересів, як ширшого поняття, ніж права та свободи дитини,
з урахуванням винятковості та особливості кожної дитини».
The article is devoted to the genesis of the principle of ensuring the best interests of the child as the main
legal category used in the field of children's rights. The norms of international law in the field of protection
of the best interests of the child are analyzed. In particular, the provisions of the Convention on the Rights
of the Child and its Optional Protocols, the 1980 Convention on the Civil Aspects of International Child
Abduction, the 1993 Convention on the Protection of Children and Cooperation in Respect of International
Adoption; Conventions on Jurisdiction, Applicable Law, Recognition, Enforcement and Cooperation in
Respect of Parental Responsibility and Child Protection Measures of 1996 and a number of others. The
tendencies of formation of the principle of ensuring the best interests of the child are singled out.
It has been proven that the definition of the principle of the best interests of the child was first used in
the 1989 Convention on the Rights of the Child, but for more than twenty years there has been no definition
of the principle of the best interests of the child in international and national law. It is concluded that such
a gap in the legislation leads to legal uncertainty in the consideration of cases involving children by state
and judicial bodies.
It is determined that the concept of "best interests of the child" is broader than the concept of "rights
and freedoms of the child". It is proposed to amend the Law of Ukraine "On Child Protection" and introduce
the concept of "the principle of legal protection of the best interests of the child", namely to supplement
Article 1 of the Law of Ukraine "On Child Protection" paragraph 22 as follows: "The principle of ensuring
the best interests of the child – is reflected in international treaties and enshrined in national law
fundamental principles and guidelines aimed at the harmonious development of the child, ensuring its
needs and interests as a broader concept than the rights and freedoms of the child, taking into account
exclusivity and features every child. "
