Огляд ключових ідей та тем С. Гауерваса стосовно політики ненасилля демонструє переконання автора у невіддільності такої політики від життя як християнської спільноти, так і окремої особистості. Підхід C. Гауерваса полягає у цілісному розумінні та подоланні хибного дуалізму, за яким пацифізм виступає як одна з теорій чи пропозицій християнської етики. Багатогранність та ультима-тивність ненасильства об'єднує індивідуальний та спільнотний праксис, та робить його застосування безальтернативним. Для C. Гауерваса, здатність до миру не є розв'язанням проблеми війни в усьому світі, але важливим знаком для суспільства в якому знаходиться церква. Однак це не означає, що пацифізм має партикулярне, обмежене значення, бо “політика лагідності” , як висловлюється богослов, вимагає визнання гідності іншого.
An overview of S. Hauerwas' key ideas and themes regarding the policy of nonviolence demonstrates the author's conviction that such a policy is inseparable from the life of both the Christian community and the individual. S. Hauerwas's approach is to holistically understand and overcome the erroneous dualism that pacifism is one of the theories or propositions of Christian ethics. The versatility and ultimatum of nonviolence unite individual and community practice, and make its application unalterable. For S. Hauerwas, the capacity for peace is not the solution to the problem of war all over the world, but an important sign for the society in which the church is located. However, this does not mean that pacifism has a particular, limited meaning, because the "politics of meekness," as the theologian puts it, requires recognition of the dignity of the other.
