Особливості розвитку образного мовлення у молодших школярів зі зниженим зором

Abstract

Проблема розвитку образного мовлення дітей зі зниженим зором є актуальною і повинна вирішуватися як загальноосвітнє, так і корекційне завдання, яке полягає у співвіднесенні чуттєвого та логічного в їх пізнавальній діяльності, що здійснюється в умовах зорової депривації не лише шляхом безпосередньої взаємодії із навколишнім світом, але й опосередковано через мову та мовлення. Розвиток мовлення у дітей зі зниженим зором підлягає загальним закономірностям, але має свої особливості, пов`язані зі структурою зорового дефекту, з часом його виникнення, ступенем сформованості у дитини вміння бачити й спостерігати навколишній світ. Об’єктом дослідження визначено освітньо-виховний процес в школах для дітей зі зниженим зором. Предмет дослідження – корекційно-педагогічна методика розвитку образного мовлення у молодших школярів зі зниженим зором.

The problem of figurative speech development among vision-impaired children is currently important and is to be tackled in the framework of general education as well as correction. The problem resides in the correlation between sensory and logical in their learning process, under the conditions of reduced vision not only through direct interaction with the surrounding reality, but also indirectly through language and speech. Speech development of children with reduced vision is subject to general principles, still it has its own special aspects related to the structure of the visual defect, time it emerged, level of development of child’s ability to see and observe the surrounding world. The object of the study is the educational process in schools for visually impaired children. The subject of the study is the correctional and pedagogical methodology of figurative speech development among visually impaired children of primary school age.