У дисертації запропоновано новий когнітивно-матричний підхід до
вивчення запозиченої лексики в давньоанглійській поемі “Беовульф”. Синтезовано наукові міждисциплінарні напрями дослідження поеми “Беовульф” як історико-культурної пам’ятки давнього епосу, на засадах яких відбулося становлення теорії “Беовульфознавства”. Розроблено нову класифікацію хронології формування цієї теорії за п’ятьма умовними періодами: історико-графічним, фольклорно-літературознавчим, героїко-міфологічним, релігійним і новітньо-синкретичним. Визначено позамовні (соціокультурні) й мовні (структурно-функціональні) фактори появи лексичних запозичень у давньоанглійській поемі “Беовульф” і схарактеризовано кожен етап їхнього входження до її ЛСП: 1) етап латинізації;
2) етап входження кельтських слів; 3) етап скандинавського впливу; 4) етап слів опосередкованого слов’янського походження. Укладено субматриці процесу й результату подальшої адаптації/неадаптації (фонетичної, граматичної і лексико-семантичної) лексичних запозичень на ґрунті давньоанглійської мови. Сконструйовано когнітивну карту всього реєстру запозичених одиниць у поемі “Беовульф” із їхніми матричними зв’язками, що репрезентує кількісно-статистичні дані трансформаційних процесів (адстрату, перстрату, субстрату) у давньоанглійській мові.
This thesis offers a new cognitive-matrix approach to studying borrowings in the Old English poem “Beowulf”. The scientific interdisciplinary directions of the poem “Beowulf” investigation are synthesized as the historical and cultural monument of the ancient epic, on the basis of which the establishment of “Beowulf science” theory started its formation. It is developed a new chronology classification of this theory for five notional periods: Historical and Graphic, Folk and Literary scholar, Heroic and Mythological, Religious and Modern syncretic. It is identified the non-language (sociocultural) and language (structural and functional) factors of lexical borrowings occurrence in the Old English poem “Beowulf” and each stage of their entering is characterized into LSF: 1) the stage of Latinization; 2) the stage of Celtic words occurrence; 3) the stage of Scandinavian influence; 4) the stage of indirect Slavic words. The process and result submatrixes of the further adaptation/non-adaptation (phonetic, grammatical, lexical and semantic) for lexical borrowings are concluded on the basis of Old English. A cognitive registry map of borrowings is constructed with lexemes and their matrix relations in the poem “Beowulf”, which represent the quantitative and statistical data of transformation processes (adstrate, perstrate, substrate) in the Old English language.
