Вітчизняна школа духового виконавства спрямована на всебічний розвиток виконавця, що поєднує високу технічну майстерність і музикальність розкриття художнього образу. Не менш важливим є формування досвіду читання нот з листа і досвіду ансамблевого музикування. Вести мову про ізольований розвиток окремих елементів виконавської виразності не доводиться, якщо виконавські навички не будуть постійно зв’язуватися з виразною передачею образів, почуттів, думок і настроїв. Вміння проникати в сутність музичного образу і задум композитора, вміння орієнтуватися в музичному матеріалі, використовуючи при виконанні різні засоби виразності та необхідну міру руху і динаміки потребує емоційно-активного ставлення до твору, що виконується. Головною метою заняття мають стати змістовність, глибина і емоційність виконання.
У статті розглядається проблема формування виконавської майстерності майбутнього викладача гри на духових інструментах. Виявлено сутність виконавської майстерності особистості як важливої характеристики її спрямованості до пізнання явищ художньої культури та фактору регулювання життєтворчості. Зосереджено увагу на проблемі формування художніх орієнтацій студентів, що передбачає корекцію аксіологічних установок сприймання мистецтва, визначення орієнтирів самореалізації молоді в художньо-творчій діяльності. Унікальним засобом формування виконавської майстерності майбутнього викладача гри на духових інструментах визначено конкурсно-фестивальний рух, який синтезує різні види мистецтва, надає студентам можливість пізнання цілісності художніх образів, ідентифікації з ними, а також самовизначеності в багатовимірному просторі художньої культури.
Отечественная школа духового исполнительства направлена на всестороннее развитие исполнителя, сочетающий высокое техническое мастерство и музыкальность раскрытия художественного образа. Не менее важным является формирование навыка чтения нот с листа и опыта ансамблевого музицирования. Говорить об изолированном развитии отдельных элементов исполнительской выразительности не приходится, если исполнительские навыки не будут постоянно связываться с выразительной передачей образов, чувств, мыслей и настроений. Умение проникать в сущность музыкального образа и замысел композитора, умение ориентироваться в музыкальном материале, используя при выполнении различные средства выразительности и необходимую степень движения и динамики требует эмоционально-активного отношения к исполняемому произведению. Главной целью занятия должны стать содержательность, глубина и эмоциональность исполнения.
В статье рассматривается проблема формирования исполнительского мастерства будущего преподавателя игры на духовых инструментах. Выявлена сущность исполнительского мастерства личности как важной характеристики ее направленности к познанию явлений художественной культуры и фактора регулирования жизнетворчества. Сосредоточено внимание на проблеме формирования художественных ориентаций студентов, что предусматривает коррекцию установок аксиологий восприятия искусства, определения ориентиров самореализации молодёжи в художественно-творческой деятельности. Уникальным средством формирования исполнительского мастерства будущего преподавателя игры на духовых инструментах определено конкурсно-фестивальное движение, которое синтезирует разные виды искусства, предоставляет студентам возможность познания целостности художественных образов, идентификации с ними, а также самой определенности во многомерном пространстве художественной культуры.
The analysis of the structure of musical education of future teachers playing the wind instruments is grounded on the principles of early adaptation, which consists of three components: cognitive, technological, regulatory and reflection. The analytical and preparatory stage is aimed at the accumulation of auditory and figurative and emotional impressions that arise in based on acquired musical and theoretical knowledge. The task of the stage was to stimulate positive motivation of future teachers playing the wind instruments to carry out collective performance activities in an inextricable connection with the individual development of artistic interests and needs. The most effective at this stage were methods of stimulating learning: individual and group discussions, method of teaching support (approval, friendly attitude), ensuring success in learning, ensemble performances. The content-reflexive stage of experimental work is aimed at raising the level of emotional and intellectual knowledge of ensemble music art, forming theoretical and practical knowledge about collective-performing activity
The most effective at this stage were problem-searching methods: learning: verbalization of the content of musical works, educational discussion, cognitive game, creating situations of interest and novelty of educational material; emotionally shaped problem situations with using media tools; promotion of responsibilities and responsibilities; poll, presentation of orchestral instruments, methods of activating attention and artistic analogies. Performing-creative stage is characterized by a focus on activating the creative potential of saxophone students, ensuring their readiness for ensemble performance and creative activity. More effective at this stage were creative – search methods: free choice of creative tasks, analytical commentary, sketch processing music. Implementation in the educational process of the primary educational institutions of the artistic education of the ensemble as a priority form of future teachers playing the wind instruments; to improve the level of their musical performing training; save the contingent of initially motivated students; to expand prospects of further self-actualization of graduates.
