Контекстуальне навчання: науковий дискурс в освітньому просторі зарубіжних країн

Abstract

У статті аналізується зарубіжний дискурс стосовно феномена “контекстуальне навчання” (КН). Зазначається, що він активізується у контексті пошуку альтернатив конвенційним формам навчання з метою поліпшення якості освітнього процесу у царині соціогуманітаристики й ефективного застосування професійних знань у повсякденному житті. Прослідковуються витоки та еволюція контекстуального навчання, відтворюються теоретичні засади його розвитку й поширення у країнах Північної Америки, Європи та азійських країнах. Подається кілька визначень поняття “контекстуальне навчання”, на основі яких пропонується узагальнене його розуміння. Розглядаються стратегії, принципи та компоненти контекстуального навчання, що творять атмосферу результативного засвоєння нових знань, які необхідні для успішної взаємодії з довкіллям. У статті міститься шкіц курсу контекстуального навчання з етносоціології можливої освітньої програми магістерського рівня “Етнічні студії”.

В статье анализируется зарубежный дискурс касательно феномена “контекстуальное обучение” (КО). Отмечается, что он активизируется в контексте поиска альтернатив конвенционным формам обучения с целью улучшения качества образовательного процесса в области социогуманитаристики и эффективного применения профессиональных знаний в повседневной жизни. Отслеживаются истоки и эволюция контекстуального обучения, воспроизводятся теоретические принципы его развития и распространения в странах Северной Америки, Европы и азиатских странах. Подается несколько определений понятия “контекстуальное обучение”, на основе которых предлагается обобщенное его понимание. Рассматриваются стратегии, принципы и компоненты контекстуального обучения, условия результативного усвоения новых знаний, которые необходимы для успешного взаимодействия с окружающей средой. В статье содержится очерк курса контекстуального обучения по этносоциологии возможной образовательной программы магистерского уровня “Этнические студии”.

The article analyzes the foreign discourse on the phenomenon of “contextual learning” (CTL). It is noted that it is intensifying in the context of searching for alternatives to conventional forms of education in order to improve the quality of the educational process in the field of socio-humanities and the effective application of professional knowledge in everyday life. The origins and evolution of contextual learning are traced, the theoretical bases of its development and distribution in the countries of North America, Europe and Asian countries are reproduced. There are several definitions of contextual learning, based on which a generalized understanding is proposed. Strategies, principles and components of contextual learning, which create an atmosphere of effective acquisition of new knowledge which is necessary for successful interaction with the environment, are considered. The article contains a sketch of a course of contextual education in ethnosociology within a possible educational program of the master’s level “Ethnic Studies”.