У статті розглядається проблема уточнення дефініцій «соціалізація» та «розвиток» у психолого-педагогічних дослідженнях. Встановлено, що поняття «соціалізація» та «розвиток особистості» є взаємопов’язаними, але не тотожними, вони розглядаються як процес засвоєння та відтворення соціально-культурного досвіду людиною. Акцент на активність особистості у цьому процесі більш виразно виявляється саме в ідеї розвитку, а не соціалізації: тут він девальвований, оскільки в центрі уваги знаходиться соціальне середовище і підкреслюється його вплив на особистість. Соціалізація та розвиток особистості здійснюється впродовж усього життя людини, а основними їх сферами є діяльність, спілкування, самосвідомість. Загальною характеристикою всіх цих трьох сфер є процес розширення, примноження соціальних зв'язків індивіда із зовнішнім світом.
В статье рассматривается проблема уточнения дефиниций «социализация» и «развитие» в психолого-педагогических исследованиях. Установлено, что понятие «социализация» и «развитие личности» являются взаимосвязанными, но не тождественными, они рассматриваются как процесс усвоения и воспроизведения социально-культурного опыта человеком. Акцент на активность личности в этом процессе более отчетливо проявляется именно в идее развития, а не социализации: здесь она девальвирована, поскольку в центре внимания находится социальная среда и подчеркивается её влияние на личность. Социализация и развитие личности осуществляется в течение всей жизни человека, а основными их сферами является деятельность, общение, самосознание. Общей характеристикой всех этих трех сфер является процесс расширения, умножения социальных связей индивида с внешним миром.
The article considers the problem of clarifying the definitions "socialization" and "development" in psychological and pedagogical research. Socialization is a condition and basis of social development of the individual. It is established that the concepts of "socialization" and "personality development" are interrelated, but not identical, they are considered as a process of assimilation and reproduction of socio-cultural experience by a person. The emphasis on the individual’s activity in this process is more clearly manifested in the idea of development, rather than socialization: here it is devalued, because the focus is on the social environment and emphasizes its impact on the individual. Socialization and personal development are carried out throughout a person's life, and their main areas are activity, communication, self-awareness. A common characteristic of these three areas is the process of expansion, increase of social ties of the individual with the outside world. Development is activated and stimulated by socialization processes, due to which social integration and human identity are formed.
Defectologists' research emphasizes that the presence of dysontogens leads to difficulties in the development and socialization of such children, which is manifested in the impoverishment of contacts with peers and adults, limited communication, access to cultural values. To improve the processes of people with psychophysical disorders’ development and socialization, the creation of correctional and developmental educational space and the use of correctional education for this group of children as a purposeful and managed part of socialization becomes especially important. In the education system of children with psychophysical disorders, socialization and personal development should be correctional and socially controlled.
