Концептуальні положення емпіричного дослідження мовленнєвого розвитку учнів початкових класів із дисграфією

Abstract

У статті представлено важливі методологічні підходи до розв’язання порушеної проблеми. Акцентовано на нерозривному зв’язку між комплексним і системним підходами. Підкреслено, що концептуальними засадами дослідження мовленнєвого розвитку дітей із дисграфією є сучасні уявлення про біопсихосоціальну природу особистості, закономірності психічного розвитку дитини, психофізіологічну природу мовленнєвої діяльності, особливості її формування у процесі онтогенезу та дизонтогенезу, а також про психофізіологічну структуру процесу письма. Представлено структурно-функціональну модель мовленнєвого розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку, розкрито взаємозв’язок основних його складових: соціально-особистісних характеристик і психофізіологічних особливостей, що відображає якісні зміни мовлення, які здійснюються в тісному взаємозв’язку та поєднанні з когнітивними й особистісними компонентами в умовах соціокультурного середовища та забезпечують функціонування мовленнєвої діяльності в усній та писемній формі. Зауважено, що цілісність та ієрархічна структурна організація мовленнєвого розвитку особистості дитини є показниками її функціонування з провідних позицій системно-комплексного методологічного підходу, завдяки якому визначаються, прогнозуються перспективи дослідження мовленнєвого розвитку учнів початкових класів із дисграфією на основі врахування провідних тенденцій розвитку сучасної логопедичної науки.

В статье представлены важные методологические подходы к решению затронутой проблемы. Акцентировано на неразрывной связи между комплексным и системным подходами. Подчеркнуто, что концептуальными основами исследования речевого развития детей с дисграфией являются современные представления о биопсихосоциальной природе личности, закономерностях психического развития ребенка, психофизиологической природе речевой деятельности, особенностях ее формирования в процессе онтогенеза и дизонтогенеза, а также о психофизиологической структуре процесса письма. Представлена структурно-функциональна модель речевого развития личности ребенка младшего школьного возраста, раскрыта взаимосвязь основных его составляющих: социально-личностных характеристик и психофизиологических особенностей, что отражает качественные изменения речи, которые осуществляются в тесной взаимосвязи с когнитивными и личностными компонентами в условиях социокультурной среды и обеспечивают функционирование речевой деятельности в устной и письменной форме. Отмечено, что целостность и иерархическая структурная организация речевого развития личности ребенка являются показателями ее функционирования из ведущих позиций системно-комплексного методологического подхода, благодаря которому определяются, прогнозируются перспективы исследования речевого развития учащихся начальных классов с дисграфией на основе учета ведущих тенденций развития современной логопедической науки.

The article presents important methodological approaches to solving the problem. Emphasis is placed on the inextricable link between integrated and systemic approaches. It is emphasized that the conceptual foundations of the study of speech development of children with dysgraphia are modern ideas about the biopsychosocial nature of personality, patterns of mental development of the child, psychophysiological nature of speech, features of its formation in ontogenesis and dysontogenesis, and psychophysiological structure. The theoretical substantiation of the structural-functional model of speech development of junior schoolchildren with dysgraphia is presented. The structure and content of subsystems of speech development of primary schoolchild personality are presented in the form of a model. The relationship of the main components of speech development of children with dysgraphia is revealed: socio-personal characteristics and psychophysiological features, and reflects qualitative changes in speech carried out in close connection and combination with cognitive and personal components in the socio-cultural environment and ensure the functioning of speech activity in oral and written form. It is noted that the integrity and hierarchical structural organization of speech development of the child's personality are indicators of its functioning from the leading positions of the system-complex methodological approach, which determines the prospects of speech development of primary schoolchildren with dysgraphia based on leading trends in modern speech therapy. It is noted that the system of comprehensive diagnosis and correction of speech development of children with dysgraphia, we consider as a multifaceted holistic correctional and pedagogical process, which is organized through educational, correctional, preventive, correctional and developmental environment and involves interaction and coordination of various areas of correctional and pedagogical influence on child's personality.