У дослідженні визначено, що актуальним питанням реформування освітньої галузі країни є перехід до гуманістичноорієнтованого навчання. Встановлено, що реалізація ідей реформування відбувається через впровадження концепції Нової української школи, одним із компонентів якої виступає “педагогіка партнерства”. Наголошено на відмінності такої взаємодії, яка будується на рівноцінному партнерстві школи, учнів і сім’ї, від звичайної, традиційної. У статті зазначено, що окремі питання проблеми розвитку “педагогіки партнерства” вивчали вітчизняні та зарубіжні науковці. Актуалізується проблема переосмислення вже наявного вітчизняного та міжнародного досвіду із зазначеної теми, аналізу особливостей співпраці школи із сім’єю та пошуку нових форм і засобів ефективної взаємодії усіх учасників освітнього процесу. У рамках дослідження було проведено аналіз комплексу науково-літературних джерел Норвегії як країни, освіта якої належить до найбільш егалітарних у Європі, а підготовка вчителів визнається однією з найефективніших у світі. Проаналізовано дефініцію “співпраця школи та сім’ї”, встановлено, що вона не має однозначного визначення. Саме тому у міжнародній науковій літературі використовується як участь батьків, так і їх співпраця. Під “участю” норвезькі дослідники розуміють активність батьків вдома й у школі, їхнє спілкування зі школою для підтримки процесу навчання і професійного розвитку дитини чи підлітка, яке підтримується учителем за допомогою заохочень. Науковці виділяють проактивну та реактивну участь батьків. “Батьківська співпраця” – більш широке поняття, яке передбачає рівність і взаємність між сторонами, де сім’я і школа стають партнерами. У статті дана характеристика трьом рівням співпраці: низькій, середній і сильній формам співпраці, охарактеризовані шість сфер батьківської співпраці, кожна з яких впливає на навчання дитини чи підлітка. Також встановлено, що співпраця між сім’єю і школою повинна характеризуватися загальними цілями, взаємними зобов’язаннями й участю, а її мета полягає у сприянні навчанню та розвитку студентів.
The study defined that the topical issue of reforming the country’s education sector is the transition to the humanistic-oriented learning. It is established that the realization of reform ideas takes place through the introduction of the concept of the New Ukrainian School, one of the components of which is the “pedagogics of partnership”. The differences between such interaction, which is based on an equal partnership of school, students and family, from the usual, traditional one are emphasized. The article notes that some issues of the development of “partnership pedagogics” have been studied by domestic and foreign scientists. In the world of this, the problem of rethinking the existing domestic and international experience on this topic, analyzing the peculiarities of school cooperation with the family and finding new forms and means of effective interaction of all participants in the educational process is updated. The study analyzed a set of scientific and literary sources of Norway, as a country whose education is among the most egalitarian in Europe, and teacher training is recognized as one of the most effective in the world. The study analyzed the definition of “school-family cooperation” and found that it did not have an unambiguous definition. That is why the international scientific literature uses both parental participation and their cooperation. By “participation”, Norwegian researchers understand the activity of parents at home and at school, their communication with the school to support the learning process and professional development of the child or adolescent, that is supported by the teacher through encouragement. The researchers distinguish between proactive and reactive parental involvement. “Parental cooperation” is a broader concept that implies equality and the mutuality between the partners, where the family and the school become partners. The article describes three levels of cooperation: low, medium and strong forms of cooperation, describes six areas of parental cooperation, each of which affects the learning of the child or adolescent. It is also established that cooperation between the family and the school should be characterized by common goals, mutual obligations and participation, and its purpose is to promote learning and development of students.
