Зародження концепції природничої освіти в Україні у другій половині ХIХ – на початку ХХ століття

Abstract

Модифікація структурно-змістового наповнення природничої освіти є ідеєю впровадження нових теорій, які трансформують природничо-наукову картину світу. Новітня ідеологія освіти включає не тільки виділення головних аспектів наук як бази шкільних дисциплін, а й конструювання спеціальних освітніх галузей, представлених набором відповідних навчальних предметів та інтегрованих курсів. Освітня система, фундаментальною основою якої є наукові засади її організації, характеризується зміщенням акцентів від отримання готового наукового знання до оволодіння методами його отримання як основи розвитку загальнонаукових компетенцій. На сучасному етапі модернізації освіти головним завданням стає формування цілісного уявлення в історика-педагога про еволюційний розвиток природничої освіти, зокрема її фундаментальних настанов як дослідної першооснови. Одним із важливих індикаторів, що ілюструє тенденції розвитку природничої науки, вважають періодичні фахові видання та природничо-географічні експедиції. Студіювання превалюючих тенденцій мейнстримінгу для становлення природничої освіти та дослідження фундаментальних напрацювань у біологічній царині в Україні (др. пол. ХІХ – на початку ХХ ст.) є необхідним для критичного зіставлення значення окреслених еволюційних передумов розвитку природничої доктрини у нарисі наукової картини світу та перевірки їх релевантності. Проаналізовано напрацювання видатних вчених-природознавців, природничо-географічних експедицій, які студіюють вектор сконцентрованості напрацювань у біологічній царині України ХIХ–ХХ ст. на акумулюванні ботанічного і зоологічного матеріалів, їх концептуального опису та синергетичному зв’язку, але сучасна ітерація освітнього простору, зокрема дисциплін природничо-математичного циклу, ставить перед дослідниками ще чимало невирішених проблем, котрі потребують не тільки логічного уточнення, а й концептуального аналізу окремих його ланок як невід’ємної складової частини механізму освітянської системи.

Modification of the structural and semantic content of natural education is the idea of introducing new theories that transform the scientific picture of the world. The latest ideology of education includes not only the selection of the main aspects of science as a basis for school subjects, but also the design of special educational areas, represented by a set of relevant subjects and integrated courses. The educational system, the fundamental basis of which is the scientific principles of its organization, is characterized by a shift of emphasis from obtaining ready scientific knowledge to mastering the methods of obtaining it as a basis for the development of general scientific competencies. At the present stage of modernization of education, the main task is to form a holistic view of the historian-educator about the evolutionary development of natural education, in particular its fundamental guidelines as an experimental basis. One of the important indicators that illustrates the trends in the development of natural science is considered to be professional periodicals and natural-geographical expeditions. Studying the prevailing trends of mastering for the formation of natural education and the study of fundamental developments in the biological field in Ukraine in the second half of the XIX – begin-ning of the XX centuries. is necessary for a critical comparison of the significance of the outlined evolutionary preconditions for the development of natural doctrine in the essay on the scientific picture of the world and to check their relevance. The achievements of outstanding natural scientists, natural-geographical expeditions, which study the vector of concentration of developments in the biological sphere of Ukraine of the XVII–XVIII centuries, are analyzed on the accumulation of botanical and zoological materials, their conceptual description and synergetic connection. But the modern iteration of the educational space, in particular the disciplines of the natural-mathematical cycle, poses many unresolved problems that require not only logical clarification but also conceptual analysis of its individual components as an integral part of the mechanism of the educational system.