У статті розглядається аудитивна компетентність як складова частина іншомовної комунікативної компетентності студентів, надаються характеристики аудіювання як рецептивного виду навчальної діяльності. Автори підкреслюють зв’язок аудіювання з активними розумовими процесами, оскільки аудіювання спрямовано одночасно на сприйняття, розпізнавання і розуміння нових мовленнєвих повідомлень. Аналізуються сучасні наукові підходи до навчання іншомовного професійно-орієнтованого аудіювання, конкретизуються труднощі навчання аудіювання для студентів, котрі мають різний рівень володіння мовою. Звертається увага на те, що ці труднощі можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Розглядаються психолінгвістичні аспекти навчання аудіювання. Підвищення мотивації до оволодіння цим видом мовленнєвої діяльності позиціонується як найперший із кроків на шляху подолання психологічних і лінгвістичних складнощів у розвитку аудитивних навичок студентів. Авторами пропонуються шляхи ефективної організації професійно-орієнтованого навчання студентів-нефілологів і методичні поради для роботи у групах із різним рівнем володіння іноземною мовою. Розглядаються вимоги до професійно-орієнтованого текстового матеріалу, що пропонується до аудіювання. Презентується комплекс вправ, складений на основі власного досвіду, що може бути використаний у процесі розвитку аудитивних умінь студентів нелінгвістичних спеціальностей закладів вищої освіти як частини їхньої іншомовної комунікативної компетенції. Звертається увага на особливості вправ на аудіювання, що є ефективними для сприйняття на слух студентами лекцій закордонних педагогів, які здійснюються у межах науково-педагогічного обміну. Автори доходять висновку, що методично виважена організація ефективного процесу аудіювання з урахуванням труднощів та особливостей психолінгвістичних аспектів навчання цього виду мовної діяльності сприятиме розвитку аудитивних навичок сприйняття текстів професійного змісту у студентів нефілологічних спеціальностей.
The article considers auditory competence as a component of students’ foreign language communicative competence, provides characteristics of listening as a receptive type of educational activity. The authors emphasize the connection of listening with active thought processes, since listening is aimed simultaneously at the perception, recognition and understanding of new speech messages. Modern scientific approaches to teaching foreign-language professionally-oriented listening are analyzed, and the difficulties of teaching listening for students with different levels of language proficiency are specified. Attention is drawn to the fact that these difficulties can be both objective and subjective in nature. Psycholinguistic aspects of listening training are considered. Increasing motivation to master this type of speech activity is positioned as the very first step towards overcoming psychological and linguistic difficulties in developing students’ listening skills. The authors suggest ways to effectively organize professionally-oriented training of non-philological students and methodological advice for working in groups with different levels of foreign language proficiency. The requirements for professionally oriented text material offered for listening are considered. The article presents a set of exercises compiled on the basis of their own experience, which can be used in the development of auditory skills of students of non-linguistic specialties of higher educational institutions as part of their foreign language communicative competence. Attention is drawn to the features of listening exercises that are effective for students to listen to lectures by foreign teachers, which are carried out within the framework of scientific and pedagogical exchange. The authors conclude that a methodically balanced Organization of an effective listening process and taking into account the difficulties and features of psycholinguistic aspects of teaching this type of speech activity will contribute to the development of auditory skills of perception of texts of professional content in students of non-philological specialties.
