У статті висвітлено комплексний історико-ретроспективний аналіз становлення й розвитку шкільної правознавчої освіти в період із початку ХХ століття – до кінця 1970-х років, розкрито спроби організації навчання дітей основам правознавства в рамках курсу “Законодавство” в дореволюційний період, зазначено провідні дидактичні методи і прийоми, які використовували вчителі правознавчих курсів до 1917 року. Описано еволюцію шкільного правознавства в радянській системі освіти, розкрито завдання та змістовне наповнення правознавчих курсів (“Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”), зазначено кількість годин, провідні теми цих курсів, найбільш ефективні форми, методи і прийоми формування предметних знань і вмінь у школярів того часу, підкреслено значну ідеологізацію шкільних навчальних дисциплін правознавчого змісту в період Радянського Союзу. Наголошено на певних складнощах опрацювання учнями правознавчого матеріалу, на недостатньому дидактичному забезпеченні навчальних предметів “Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”. Зазначені спроби тогочасних науковців А. Безуглова, П. Гурєва, М. Карєвої, Е. Спіріна, В. Шевцова та інших дослідників у розробленні перших посібників до правознавчих курсів. Аналіз деяких із них свідчить про зміну концепції, нетрадиційний підхід до навчання основ правознавства школярів і дуалістичний підхід у висвітленні навчального матеріалу. Висвітлено пошуки підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу правознавчого змісту шляхом знайомства дітей молодшого шкільного віку із загальними ознаками держави, основними положеннями Конституції СРСР і УРСР, правами та обов’язками радянських громадян у рамках навчального предмета “Суспільствознавство” для учнів молодших класів.
The article covers a comprehensive historical and retrospective analysis of the formation and development of school law education in the period from the early twentieth century to the end of the 1970s, reveals attempts to teach children the basics of law in the course “Legislation”. This subject provided children’s acquaintance with general information about the state, norms, law, property, subjects and objects of law. In addition to current legislation, students studied the theory and history of law. The educational leadership of that time had high hopes for this discipline, hoping to strengthen legal education among young students, especially after the revolutionary events of 1905–1907. The main methods of teaching law that were used in the pre-revolutionary period were: memorizing passages by children, translating texts, conversations, debates, independent work and others. It should be noted the clearness use of visibility in educational institutions of the time. Describes the evolution of school jurisprudence in the Soviet education system, reveals the tasks and content of law courses (“Constitution of the USSR”, “Conversations about our Soviet society”, “Soviet society”, “Fundamentals of the Soviet state and law”), noted the number of hours The leading topics of these courses, the most effective forms, methods and techniques of forming subject knowledge and skills in schoolchildren of that time, are emphasized on the significant ideologizing of school subjects of legal content during the Soviet Union. The article describes the first attempts to create a textbook on jurisprudence for schoolchildren, developed by a team of authors led by P. Gurev. In this textbook, much of the educational material was devoted to the problems of constitutional law. An alternative textbook published by A. Bezuglov, V. Shevtsov and E. Spirin was also mentioned, in which an attempt was made to change the concept of the textbook. The authors used a dualistic approach in the coverage of educational material, which allowed the use of several branches of law in the coverage of one educational topic.
