Використання колискових пісень національних спільнот Мелітопольщини на музичних заняттях як засіб формування етнокультурної компетентності у дітей старшого дошкільного віку

Abstract

В умовах розвитку України як поліетнічної держави виняткового значення набувають дослідження історії та культури національних спільнот, відродження і збереження багатовікових традицій численних народів, що тут мешкають. Велику роль у формуванні етнокультурної компетентності дитини відіграють народознавчі та етнографічні засоби виховного впливу. Відроджується потенціал дитячого фольклору. У колискових піснях закладено генетичний код родини, який мати своєю безпосередністю і ніжністю передає дитині. Із колискових пісень народжуються всі інші пісенні жанри дитячого фольклору. Колискові пісні болгар, німців та чехів Мелітопольщини містять багато народних символів, які розкривають духовність, святковий та повсякденний побут, добробут, національний колорит. Етнокультурна компетентність дошкільника – інтегративне особистісне утворення, що вирізняється високим рівнем знань у дітей про вірування, традиції, звичаї, обряди певного етносу; володіння засобами передачі системи етнокультурних знань, умінь та навичок, які перебувають у постійному розвитку й удосконаленні в межах певної етнокультури, а також механізмами донесення наступним поколінням етнокультурного досвіду, транслятором якого є педагог. Засобами формування етнокультурної компетентності є індивідуальні та колективні взаємодії, які можуть бути спеціально організованими. Основними формами і методами роботи за наскрізною програмою є майстер-класи, етноярмарки, фолькфести, етноквести. Безперервний контакт, практично індивідуальний підхід до кожного слухача ‒ ці аспекти відрізняють майстер-класи від всіх інших форм і методів проведення занять. Програма занять зорієнтована на практичну діяльність вихованців, ознайомлення їх із понятійним апаратом народного мистецтва, оволодіння музичними навичками.

In the conditions of Ukraine’s development as a polyethnic state, the study of the history and culture of national communities, the revival and preservation of centuries-old traditions of many peoples living here are of exceptional importance. Great importance in the formation of ethnocultural competence of the child is given to ethnographic and ethnographic means of educational influence. The potential of children’s folklore is also being revived. The lullabies contain the genetic code of the family, which the mother passes on to the child with her spontaneity and tenderness. All other song genres of children's folklore are born from lullabies. Lullabies of Bulgarians, Germans and Czechs of Melitopol have a lot of folk symbols, which reveal the spirituality, festive and everyday life, well-being, national color. Ethnocultural competence of a preschooler – an integrative personal education, characterized by a high level of knowledge of children about the beliefs, traditions, customs, rituals of a particular ethnic group; possession of means of transmission of the system of ethnocultural knowledge, skills and abilities that are in constant development and improvement within a certain ethnoculture, as well as mechanisms for conveying to the next generation of ethnocultural experience, which is translated by the teacher. The means of forming ethnocultural competence are individual and collective interactions, which can be specially organized. The main forms and methods of work on the end-to-end program are master classes, ethnic fairs, folk festivals, ethnoquests. Continuous contact, almost individual approach to each student – these aspects distinguish master classes from all other forms and methods of teaching. The program of classes is focused on the practical activities of students, acquainting them with the conceptual apparatus of folk art, mastering musical skills.