Напрями підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників

Abstract

У пропонованій статті розглянуто проблематику підвищення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО з орієнтацією на європейські стандарти вищої освіти. Відзначається дискусійність визначення поняття «професійна компетентність» науковцями, подано авторське бачення визначення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО. За зауваженням автора, структурні елементи професійної компетенції за думками різних авторів різняться, у теоретичних дослідженнях використовується різна термінологія. Провівши аналіз найбільш поширених структурних класифікацій, автор зупиняється на огляді досить нової для України класифікації, заснованої на західному підході, яка розподіляє професійну компетентність викладача ЗВО на три групи навичок: hard skills, soft skills та digital skills. Наведено стислу характеристику кожної з груп. Особливу увагу приділено останній групі у зв’язку з глобальною інформатизацією суспільства та сфери освіти в тому ж рахунку. Підкреслено важливість цифрової компетентності саме педагогів. Подано огляд однієї з чотирьох рамок цифрової компетентності, розроблених у ЄС (DigCompEdu). На підставі структурування професійної компетентності педагогічних кадрів за hard, soft та digital skills виокремлено основні напрями вдосконалення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО. Виділено чотири групи таких напрямів, а саме: науково-фаховий, управлінський, цифровий та психолого-педагогічний, актуалізовано їх необхідність у професійній діяльності викладачів ЗВО. У висновках наголошено на необхідності постійного вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів. У ході дослідження автор доходить висновку, що і поняття професійної компетентності науково-педагогічних працівників, і її структура вимагають подальшого теоретичного опрацювання. Виділені автором основні напрями підвищення професійної компетентності викладачів ЗВО спрямовуватимуть фахівців на більш значущі завдання вдосконалення своїх професійних якостей.

The proposed article examines the problem of improving the professional competence of pedagogical and scientific-pedagogical workers of the HEI with a focus on European standards of higher education. The controversial nature of the definition of the concept of "professional competence" by scientists is noted, the author's vision of the definition of the professional competence of pedagogical and scientific-pedagogical workers of the HEI is presented. According to the author's remarks, the structural elements of professional competence differ in the thoughts of different authors, and different terminology is used in theoretical studies. After analyzing the most common structural classifications, the author stops at an examination of a classification, which is quite new for Ukraine, based on a Western approach, which distributes the professional competence of a HEI teacher into 3 skill groups: hard skills, soft skills and digital skills. A brief description of each of the groups is given. Particular attention is paid to the last group in connection with the global information of society and education in the same way. The importance of digital competence of teachers is emphasized. An overview of one of the four digital competence frameworks developed in the EU (DigCompEdu) is given. Based on the structuring of the professional competence of teaching staff in hard, soft and digital skills, the author outlines the main directions of improving the professional competence of teaching and scientific-pedagogical workers of the HEI. The author identifies four groups of such areas, namely: scientific and professional, managerial, digital and psychological and pedagogical, actualizes their need in the professional activities of teachers of the HEI. In the conclusions, the author emphasizes the need for continuous improvement of the professional competence of teaching staff. In the course of the research, the author comes to the conclusion that both the concept of professional competence of scientific and pedagogical workers and its structure require further theoretical study. The main directions of improving the professional competence of teachers of the HEI, highlighted by the author, are to direct specialists to more significant tasks of improving their professional qualities.