У статті йдеться про особливості становлення української іншомовної освіти в класичних гімназіях Східної Галичини. Авторка виходить із думки про те, що для розвитку іншомовної освіти в сучасній Україні цінним є досвід національного шкільництва різних періодів і на різних землях, зокрема досвід Східної Галичини за часів її перебування в складі спершу Габсбурзької, а згодом Австро-Угорської монархії. Підтверджено, що від моменту приєднання Галичини всі австрійські уряди виявляли певний інтерес до піднесення культурно-освітнього рівня мешканців цього краю, щоправда, поляків більшою мірою, ніж українців. Вони в той чи інший спосіб стимулювали відкриття й роботу не лише нових народних, але й середніх шкіл, зокрема класичних гімназій. Наголошено на тому, що тогочасні провідні українські діячі усвідомлювали важливість гімназійної освіти для плекання інтелігентської верстви, що мала стати рушієм національного поступу, тому дбали про її розбудову. Стверджено, що найважливішим компонентом класичної гімназійної освіти була мовна, яку в умовах сучасного світу репрезентують рідномовна та іншомовна. Іншомовна освіта – це комплексне соціокультурно-педагогічне утворення, що включає теорію і практику навчання іноземним мовам, а також методи, форми й засоби його організації. Установлено, що її становлення в Східній Галичині припадає на останню чверть ХІХ – початок ХХ ст., коли тут почала діяти спершу єдина україномовна гімназія – Львівська академічна. Показано, що систему тогочасної іншомовної освіти формували два компоненти, а саме класичні мови (латинська і грецька) та новочасні (німецька, польська, французька), кожна з різним статусом, обсягом годин, метою й завданнями. Латинська, грецька та німецька мови мали статус обов’язкових, польська – відносно обов’язкової, французька – надобов’язкової (по-сучасному, факультативної).
The article deals with the peculiarities of the formation of Ukrainian foreign language education in the classical gymnasiums of Eastern Galicia. The author proceeds from the opinion that for the development of foreign language education in modern Ukraine the experience of national schooling of different periods and in different lands is valuable, in particular the experience of Eastern Galicia during its stay in first Habsburg and later Austro-Hungarian monarchy. It has been confirmed that since the accession of Galicia, all Austrian governments have shown a certain interest in raising the cultural and educational level of the inhabitants of this region, although Poles to a greater extent than Ukrainians. In one way or another, they stimulated the opening and operation of not only new public schools, but also secondary schools, including classical gymnasiums. It was emphasized that the leading Ukrainian figures of that time were aware of the importance of high school education for nurturing the intelligentsia, which was to become the engine of national progress, and therefore cared about its development. It is stated that the most important component of classical gymnasium education was language, which in the modern world is represented by native and foreign languages. Foreign language education is a complex socio-cultural and pedagogical formation, which includes the theory and practice of teaching foreign languages, as well as methods, forms and means of its organization. It has been established that its formation in Eastern Galicia dates back to the last quarter of the 19th and the beginning of the 20th centuries, when the only Ukrainian-language gymnasium, the Lviv Academic Gymnasium, first began to operate here. It is shown that the system of contemporary foreign education was formed by 2 components: classical languages (Latin and Greek) and modern (German, Polish, French), each with a different status, number of hours, purpose and tasks. Latin, Greek, and German were compulsory, Polish was compulsory, and French was compulsory (modern, optional).
