Стаття присвячена висвітленню питань формування в молодших школярів здатності до прогнозування в процесі використання технології поетапного опрацювання змісту тексту. Результатом теоретичного аналізу фахових наукових праць, вивчення державних освітніх нормативних документів стало визначення провідних напрямів досліджень із питань розвитку здатності школярів до прогнозування в різних видах мовленнєвої діяльності, передумов ефективності прогнозування, відображення поступу формування прогностичних умінь школярів у Типових освітніх програмах НУШ для початкової школи. Обґрунтовано сутність вербального та смислового прогнозування як важливих механізмів процесу читання, що поглиблюють занурення школярів у смислову тканину тексту. У контексті вербального прогнозування розкрито значущість використання мовної та контекстуальної здогадок у процесі семантизації незнайомої лексики. Основну увагу у статті зосереджено на обґрунтуванні технології поетапного опрацювання змісту текстів різних видів як однієї з продуктивних у розвитку прогностичної читацької діяльності учнів. Виокремлено основні взаємопов’язані макроетапи роботи з текстом: етап до тексту; етап власнетекстової діяльності; етап післятекстової діяльності. Зміст наповнення зазначених етапів під кутом зору формування у школярів здатності до прогнозування схарактеризовано за такою структурою: зміст прогнозування; смислові опори в тексті (дитячій книжці); результативність прогнозування. Конкретизовано вимоги до добору художніх та інформаційних текстів: експліцитне представлення елементів композиційно-логічної структури, які слугують для дитини смисловими орієнтирами під час прогнозування, виконують важливу регулятивну функцію взаємодії читача з текстом, керування читацьким сприйманням та розумінням; добір текстів з урахуванням вікових особливостей сприймання творів у молодшому шкільному віці, відображення актуальних для молодших школярів фонових знань, емоційно-чуттєвого, соціального досвіду.
The article is devoted to the issues of formation of primary schoolchildren's ability to predict in the process of using the technology of step-by-step text processing. In the result of the theoretical analysis of scientific works, the study of state educational regulatory documents we determined the leading areas of research on the development of pupils’ ability to predict in different types of speech activity; prerequisites for prediction efficiency; reflection of the progress of formation of prognostic skills of schoolchildren in the Standard Curriculum of NUS for primary school. The essence of verbal and semantic prediction as important mechanisms of the reading process is substantiated. In the context of verbal prediction, the significance of using linguistic and contextual guess in the process of semanticization of unfamiliar vocabulary is revealed. The main attention in the article is focused on the substantiation of the technology of step-by-step processing of the content of texts of different types as one of the productive technologies for the development of prognostic reading activity of pupils. The main interconnected macro-stages of work with the text are singled out: stage of the text activity; stage of the post-text activity. The content of these stages from the point of the formation of pupils’ ability to predict is characterized by the following structure: the content of prediction; semantic supports in the text (children's book); prediction efficiency. The requirements for the selection of literary and informational texts are specified: explicit representation of the elements of compositional and logical structure, which serve as semantic guidelines for the child during prediction, perform an important regulatory function of reader interaction with the text, control reader perception and understanding; selection of texts taking into account the age specificities of the perception of text at the primary school age, reflection of the background knowledge, emotional-sensory, social experience relevant for primary schoolchildren.
