Теоретичний базис та педагогічні умови формування готовності до самоосвітньої діяльності майбутніх молодших спеціалістів музичного мистецтва

Abstract

У статті розкриваються теоретичні підходи та педагогічні умови формування готовності майбутніх молодших спеціалістів музичного мистецтва до самоосвітньої діяльності. Актуальність статті зумовлено необхідністю забезпечення умов для професійного саморозвитку майбутніх фахівців. Методами дослідження є теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація, класифікація, порівняння та узагальнення інформації. Теоретичним базисом результативного формування готовності майбутніх музикантів до самоосвітньої діяльності доцільно розглядати культурологічний, особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи. На основі цих теоретичних підходів були визначені педагогічні умови формування зазначеної готовності студентів до самоосвіти. Першою з них є розширення системи знань про сутність самоосвіти, її специфіку в професійному зростанні майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Провідним методичним інструментарієм її реалізації є спеціальний курс “Самоосвіта молодших спеціалістів музичного мистецтва”, який орієнтував на участь студентів у дискусіях та обговореннях. Другою умовою є залучення майбутніх фахівців-музикантів до навчально-дослідницької діяльності задля поступового формування в них умінь самоосвіти. Відповідно до цього були розроблені та апробовані модифікаційні та креативні навчально-дослідницькі завдання. Важливими були креативні завдання педагогічного характеру, які слугували формуванню професійно важливих знань та вмінь майбутнього викладача музики. Третьою умовою є забезпечення консультативного супроводу студентів з метою вироблення індивідуально відповідної траєкторії саморозвитку. Ми впровадили тьюторську роботу, котра передбачала взаємодію між студентами першого та четвертого років навчання, в якій старші студенти допомагали організувати самоосвітню діяльність, визначати цілі саморозвитку та коригувати індивідуальну траєкторію професійного зростання. Перспективи дослідження вбачаються нами у вивченні організації самостійної роботи майбутніх музикантів як засобу активізації їхньої професійної самоосвіти.

The article reveals the theoretical approaches and pedagogical conditions to form the readiness of future junior specialists in music for self-educational activities. The relevance of the article is due to the need to provide conditions for professional self-development of future specialists. The research methods are theoretical analysis of scientific sources, systematization, classification, comparison and generalization of information. It is expedient to consider culturological, personal-active and competence approaches as a theoretical basis for the effective formation of the future musicians’ readiness for self-educational activities. On the basis of these theoretical approaches the pedagogical conditions to form the readiness for self-education were defined. The first of them is the expansion of the system of knowledge about the essence of self-education, its peculiarities in the professional growth of future teachers of art disciplines. The leading methodological tool for its implementation is a special course “Self-education of junior specialists in music”, which focused on the participation of students in discussions and debates. The second condition is the involvement of future musicians in research activities for the gradual formation of their self-education skills. Accordingly, modification and creative research tasks were developed and tested. The creative pedagogical tasks were important as they served to form the professionally important knowledge and skills of the future teacher. The third pedagogical condition is to provide consultative support in order to develop individual trajectory of student’s self-development. We introduced tutoring work, which involved interaction between students of the first and fourth years of study, in which senior students helped to organize self-educational activities, set goals for self-development and correct the individual trajectory of professional growth. We see the prospects of this research in the study of the organization of future musicians’ independent work as a means to activate their professional self-education.