The basis for the research was the need to find new methodical tools for professional training of fine art students in pedagogical institutions of higher education in Ukraine. This is due to the modernization of the content of national education and the demand for the modern labor market, which awaits a well-informed and practically trained specialist. The key to a thorough training of a fina art teacher is the formation of his complex professional artistic and pedagogical skills necessary to solve various situations in future activities. The publication presents an analysis of approaches to the interpretation of the essence and structure of professional skills of fine art teachers. The actual formulation of the definition of artistic and pedagogical skills of future teachers of fine arts as an integral professional and personal innovation, which is necessary for the full implementation of the educational process and the structural components (gnostic, design, constructive, communicative and organizational) that reveal them. The main purpose of the article is to determine the content of the constructive component of artistic and pedagogical skills of future teachers of fine arts. The following theoretical and empirical methods are selected: scientific and structural-system analysis; synthesis and systematization. Within the study, the constructive component is recognized as an integral part of the professional skills of the fine art teacher. We see its content in the teacher's conscious selection of effective methods, forms, techniques and means of teaching students to compose images in the chosen format, determine the proportions of objects, work with relationships and use means of expression. This publication highlights the author's method of forming constructive skills of future teachers of fine arts during classes on plein air. The basis of the methodology were the methods of compositional search (generation and implementation of a compositional idea by means of artistic and plastic language), pedagogical drawing as a personal illustration by the teacher of educational material, work from memory (reproduction of a motif without reliance on nature), representation images of imagination with a change of point of view, lighting, etc.) and imagination (reproduction of a motif without nature with reliance on images of imagination). The main educational form of their implementation is a master class as a process of demonstrating and disseminating innovative visual experience.
Підґрунтям для наукового дослідження стала необхідність пошуку нового методичного інструментарію для професійного навчання студентів-художників у педагогічних закладах вищої освіти України. Це пов’язане із модернізацією змісту вітчизняної освіти та затребуваністю сучасного ринку праці, що чекає всесторонньо обізнаного та практично підготовленого фахівця. Запорукою ґрунтовної підготовки викладача-художника є сформованість у нього комплексних професійних художньо-педагогічних умінь, необхідних для розв’язання різноманітних ситуацій у майбутній діяльності. У публікації презентується аналіз підходів до трактування сутності та структури професійних умінь художників-педагогів. Представлено власне формулювання дефініції художньо-педагогічних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва як інтегрального професійно-особистісного новоутворення, що необхідне для повноцінного здійснення навчально-виховного процесу та виділено структурні компоненти (гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний та організаційний), які їх розкривають.
Провідною метою статті є визначення змісту конструктивного компоненту художньо-педагогічних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Обрано такі теоретичні та емпіричні методи: науковий і структурно-системний аналіз; синтез і систематизація. У межах дослідження конструктивний компонент визнано невід’ємною складовою професійних умінь художника-педагога. Зміст його ми вбачаємо у свідомому доборі вчителем результативних методів, форм, прийомів і засобів навчання учнів компонувати зображення в обраному форматі, визначати пропорції предметів, працювати співвідношеннями, застосувати засоби виразності.
У даній публікації висвітлена авторська методика формування конструктивних умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва під час занять на пленері. Базисом методики стали методи композиційного пошуку (генерування та реалізація композиційної ідеї засобами художньо-пластичної мови), педагогічного рисунку як особистого ілюстрування викладачем навчального матеріалу, роботи з пам’яті (відтворення мотиву без опертя на натуру), за уявленням (відтворення мотиву з опертям на образи уявлення зі зміненням точки зору, освітлення тощо) і уявою (відтворення мотиву без натури з опертям на образи уяви). Основною навчальною формою їх реалізації є майстер-клас як процес демонстрування та поширення інноваційного образотворчого досвіду.
