Healthy lifestyle of younger schoolchildren: retrospective analysis

Abstract

Such aspects as an over-use of modern information technologies, low physical activity of younger schoolchildren, destruction of their axiological knowledge and age-related functional changes in their body systems have negatively affected their health. Consequently, the problem of promoting a healthy lifestyle among primary school pupils as one of the key competencies specified in the State Standard for Primary Education remains rather relevant. This research aims to reveal the content, forms and methods of promoting a healthy lifestyle among primary school pupils in the second half of the 20th century  the early 21st century based on comprehensive retrospective analysis and identify the main areas of applying certain constructive experience in today’s education. Besides, it presents the results obtained from a comprehensive study of promoting a healthy lifestyle among primary school pupils (the second half of the 20th century  the early 21st century) based on an analysis of scientific literature, archival sources, as well as relevant theory and practice. It specifies such basic concepts as “health”, “healthy lifestyle”, “promoting a healthy lifestyle” and “promoting a healthy lifestyle among primary school pupils”. Also, it identifies those factors (socio-economic, educational, health- and hygiene-related, socio-cultural) that have influenced the promotion of a healthy lifestyle among younger children in the period under study. It justifies the author’s periodization of promoting a healthy lifestyle among primary school pupils from the 1950s to the early 21st century (2017), which consists of the following three stages: Stage 1 (1950-1969)  the preparatory stage; Stage 2 (1970-1990)  the transformational stage; Stage 3 (1991-2017)  the updating stage. The research also suggests the ways of using ideas of the historical and pedagogical experience in promoting a healthy lifestyle among primary school pupils in the context of today’s reforms in education.

Надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров’я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь. На основі вивчення наукової літератури, архівних джерел, аналізу теорії та практики здійснено комплексне дослідження формування здорового способу життя учнів початкової школи (друга половина XX – початок XXІ століття). Окреслено сутність базових дефініцій, а саме: «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «формування здорового способу життя» та визначено поняття «формування здорового способу життя учнів початкової школи». Виявлено чинники (соціально-економічні, освітні, медико-гігієнічні, соціокультурні), що впливали на формування здорового способу життя молодших школярів у досліджуваний період. Обґрунтовано авторську періодизацію формування здорового способу життя учнів початкової школи з 1950 р. до початку ХХІ століття (2017 рік), що містить три періоди: І період (1950–1969 рр.) – організаційний; ІІ період (1970–1990 рр.) – реформаційний; ІІІ період (1991–2017 рр.) – модернізаційний. Окреслено перспективні напрями застосування ідей історико-педагогічного досвіду щодо формування здорового способу життя учнів початкової школи в контексті сучасних освітніх реформ.